ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа №240/4887/18
провадження №К/9901/21881/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 (головуючий суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів: Боровицького О.А. Сушка О.О.)
у справі №240/4887/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат,
про визнання протиправним та скасування рішення.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
визнати протиправним і скасувати пункт 15 рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності з 18.05.2016 внаслідок поранення, контузії, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постановах від 22.03.2018 року у справі №278/2478/17, від 10.07.2018 року у справі №816/488/16, від 21.08.2018 року у справі №278/2478/17, від 11.09.2018 року у справі №760/20297/16-а, про право особи звільненої із військової служби, в тому числі строкової, на отримання одноразової грошової допомоги на дату встановлення вищої групи інвалідності незалежно від часу звільнення з військової служби та встановлення інвалідності вперше, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) в редакції чинної із 01.01.2014 року та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок №975);
зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу, як особі після її звільнення з військової служби, одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 18.05.2016, відповідно до Закону №2011-XII та Порядку № 975.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позов задоволено:
визнано протиправним та скасовано п. 15 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, з 18.05.2016, внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;
зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності - 18.05.2016.
3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою Житомирського об`єднаного військового комісаріату від 23.06.2011 №г/219 ОСОБА_1 проходив службу на території Республіки Афганістан, де в той час велись бойові дії, брав участь у бойових діях в складі в/ч пп89933 з 25.05.1981 по 12.11.1982.
5. Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії, що поранення (контузія), захворювання ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
6. За висновками акту судово-медичного дослідження від 23.06.2011 №1754 описані ушкодження у вигляді рубців є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних поранень, отриманих у 1982 році під час бойових дій у Афганістані.
7. Відповідно до довідки МСЕК серія 10 ААА №732719 від 03.10.2011 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Датою чергового переогляду зазначено 03.10.2016.
8. Під час повторного огляду 20.05.2016 позивачу, відповідно до довідки МСЕК від 20.06.2016 Серія 12, ААА №514435 встановлено другу групу інвалідності.
9. 18 жовтня 2017 року позивач звернувся з заявою до Житомирського військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності з 18.05.2016.
10. Зі змісту протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 24.11.2017 №121 встановлено, що ОСОБА_1 за результатами розгляду поданих документів відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги.
11. Рішення Міністерства оборони України обґрунтовано тим, що інвалідність позивача встановлено понад 3-місячний термін після звільнення з військової служби, у зв`язку із чим позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності у 2011 році, окрім того, зміна групи інвалідності встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
12. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що інвалідність позивача встановлено понад тримісячний термін є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси. Позивач набув право на отримання одноразової допомоги саме з 18.05.2016, тобто з моменту встановлення йому ІІ групи інвалідності.
14. Стосовно способу захисту прав позивача суд першої інстанції дійшов висновку, що покладення на відповідача обов`язку вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень у реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону №2011-XII та Порядку №975, оскільки вперше інвалідність встановлена йому більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
17. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
18. Колегія суддів звертає увагу, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням 1, 2 чи 3 групи інвалідності є окремим і не залежним один від одного, оскільки таке право визначає різний розмір для кожної групи інвалідності та не ставиться у залежність від черговості призначення групи інвалідності. Проте, при обрахунку кінцевого розміру грошової допомоги законодавцем встановлено застереження, що в разі отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з призначенням нижчої групи інвалідності, розмір за вищою групою інвалідності визначається з врахуванням раніше отриманих виплат.
19. Згідно частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.