1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



20 січня 2021 року

м. Київ

справа №311/2865/13-а (2а/311/45/2013)

адміністративне провадження №К/9901/22526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Коваленка Володимира Васильовича

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І. Ю, суддів: Бишевської Н. А., Семененка Я. В. від 16.05.2017

у справі № 311/2865/13-а (2а/311/45/2013)

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області, правонаступником якого є Василівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальна установа "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької",

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2013 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області, правонаступником якого є Василівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, (далі також - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальної установи "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької", в якому після уточнення позовних вимог просила: визнати дії відповідача щодо обчислення пільгового стажу роботи неправомірними та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 28.04.1988 по 03.12.1992 на посаді фельдшера підземного оздоровчого пункту Медико-санітарної частини Запорізького залізорудного комбінату (далі також - МСЧ "ЗЗРК") 4 роки 7 місяців 5 днів та призначити їй пенсію на пільгових умовах з 02.11.2012.

2. Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 18.09.2013 позов задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області неправомірними; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.01.2013, з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1 в період роботи з 28.04.1988 по 01.03.1993 на посаді фельдшера підземного здоровпункту медико-санітарної частини Запорізького залізорудного комбінату; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 34,41 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 скасовано постанову Василівського районного суду Запорізької області від 18.09.2013 та залишено позов без розгляду.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 16.05.2017 постанову Василівського районного суду Запорізької області від 18.09.2013 скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

6. 21.07.2017 від позивача та її представника до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 16.05.2017, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову Василівського районного суду Запорізької області від 18.09.2013.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

8. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я. О., Коваленко Н.В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.08.2012 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

11. 20.11.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області прийнято рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії із зниженням віку за Списком № 1 у зв`язку з тим, що стаж роботи в підземному здоровпункті МСЧ "ЗЗРК" не зарахований до стажу за Списком № 1, оскільки не підтверджено, що робота мала пільговий характер та рекомендовано звернутися за призначенням пенсії за віком на загальних підставах.

12. 04.04.2013 позивач, не погодившись з відмовою у призначенні їй пільгової пенсії, звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області із заявою про перегляд цього рішення у складі комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

13. 29.04.2013 позивач отримала відповідь Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, в якій зазначено, що за результатами розгляду звернення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 комісія підтверджує періоди пільгової роботи лише у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника. Зарахувати період роботи з 28.04.1988 по 01.02.1992 до стажу за Списком № 1, а, відповідно, й призначити пенсію на пільгових умовах немає законних підстав.

14. Згідно із записами у трудовій книжці: ОСОБА_1 11.03.1987 прийнята на посаду фельдшера швидкої допомоги Мало-Білозірської дільничної лікарні Василівської ЦРЛ (наказ №23 від 09.03.1987); 28.04.1988 звільнена з посади у зв`язку з переводом до МСЧ ЗЗРК м. Дніпрорудне (наказ №46 від 26.04.1988); 28.04.1988 прийнята на посаду фельдшера підземного оздоровчого пункту МСЧ ЗЗРК м. Дніпрорудне з повним робочим днем (наказ №27 від 25.04.1988); 15.02.1990 переведена у поліклінічне відділення на 0,5 ставки медсестри функціональної діагностики та 0,5 ставки процедурного кабінету за станом здоров`я згідно з висновками ВКК тимчасово відповідно до статті 178 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (наказ №11-к від 14.02.1990); запис № 4 трудової книжки ОСОБА_1 вважається недійсним; 01.02.1992 переведена на посаду фельдшера поверхневого оздоровчого пункту МСЧ ЗЗРК з повним робочим днем (наказ №13-О від 01.02.1992); 01.03.1993 звільнена за переводом в ЗЗРК на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України (наказ № 95к від 22.02.1993); 22.02.1993 прийнята фельдшером підземного оздоровчого пункту шахти "Експлуатаційна" ЗЗРК з повним робочим днем (наказ №47 від 22.02.1993); 01.08.1993 звільнена у зв`язку з реорганізацією підприємства (наказ №562 від 29.10.1993); 01.08.1993 прийнята фельдшером підземного оздоровчого пункту шахти "Експлуатаційна" ЗЗРК з повним робочим днем (наказ №562 від 29.10.1993); 18.04.1996 переведена фельдшером поверхневого оздоровчого пункту ЗЗРК (наказ №1420 від 18.04.1996); 01.01.1997 звільнена у зв`язку з реорганізацією орендного підприємства ЗЗРК (наказ №77 від 12.02.1997); 01.01.1997 прийнята фельдшером оздоровчого пункту ЗЗРК (наказ №77 від 12.02.1997); 04.02.2012 призначена фельдшером підземного оздоровчого пункту ЗЗРК з повним робочим днем (наказ 44-к від 03.02.2012).

15. Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 25 років 4 місяці 22 дні.

16. Відповідачем не враховано до пільгового стажу за Списком № 1 стаж роботи ОСОБА_1 в підземному здоровпункті МСЧ ЗЗРК за період роботи з 28.04.1988 по 01.03.1993.

17. 17.08.2012 Комунальною установою "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області" видана довідка №694 від 17.08.2012 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у якій перелічені лише накази про призначення на посаду, про тимчасові переводи ОСОБА_1 за період роботи з 28.04.1988 по 01.03.1993, але не вказано про місце та характер роботи. У довідці зазначено, що даних, які підтверджують пільговий характер роботи ОСОБА_1, не виявлено.

18. 12.02.2013 Комунальною установою "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області" повторно видана довідка №182 від 12.02.2013, в якій перелічені накази про призначення на посаду, про тимчасові переводи ОСОБА_1 за період роботи з 28.04.1988 по 01.03.1993 та виключений запис про те, що не підтверджується пільговий стаж роботи ОСОБА_1 .

19. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 17.06.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2013, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області"", третя особа: Управліня Пенсійного фонду в Василівському районі Запорізької області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання уточнюючої довідки недійсною та зобов`язання видати уточнюючу довідку з відображенням пільгового стажу відмовлено з тих підстав, що визначення питання, чи має право позивач на пільгову пенсію, не входить до компетенції відповідача, до якого пред`явлено позов, та не є предметом спору. У заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 просила визнати довідки Комунальної установи "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області" №694 від 17.08.2012 та №182 від 12.02.2013 недійсними та зобов`язати Комунальну установу "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області" видати уточнюючу довідку, в якій зазначити період її роботи з 28.04.1988 по 03.12.1992 на посаді фельдшера підземного оздоровчого пункту.

20. В акті зустрічної перевірки Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області №478 від 06.09.2012 наведені лише накази про призначення на посаду, про тимчасові та постійні переводи, про відпустки, але не вказано про місце та характер роботи, не були перевірені особові рахунки, які зберігаються в архіві Дніпрорудненської міської ради.

21. Згідно з наданими архівними документами Дніпрорудненської міської ради Василівського району, а саме витягом з розрахунково-платіжних відомостей за 1988-1992 роки вбачається, що місцем роботи ОСОБА_1 на посаді фельдшера є підземний оздоровчий пункт "підземний №7".

22. Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 424 від 20.08.2012, виданої виконкомом Дніпрорудненської міської ради, за 1988-1992 роки заробітна плата нараховувалася ОСОБА_1 саме як фельдшеру підземного оздоровчого пункту № 7 і обліковувалась виконкомом Дніпрорудненської міської ради.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23. Позивач в обґрунтування своєї позиції посилалася на те, що записи у трудовій книжці підтверджують, що вона працювала на посаді, яка віднесена до Списку №1, а саме фельдшера підземного оздоровчого пункту, з 28.04.1988 по 03.12.1992 - 4 роки 7 місяців 5 днів, що також підтверджується витягом із розрахунково-платіжних відомостей за 1988-1992 роки. Зважаючи на наведене, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вона має право на пенсію за віком на пільгових умовах і має необхідний спеціальний стаж роботи за Списком № 1, а тому дії відповідача є протиправними.

24. Представник відповідача, заперечуючи щодо задоволення позову, посилався на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

25. Представник третьої особи Комунальної установи "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області" позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що позивачем ОСОБА_1 надані всі необхідні документи для призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, а саме: трудова книжка, відомості щодо заробітної плати, які визначають пільговий характер її роботи.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що трудова книжка ОСОБА_1 містить всі необхідні та вичерпні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, зокрема запис № 3 трудової книжки позивача містить відомості про зарахування ОСОБА_1 на посаду фельдшера підземного оздоровчого пункту медико-санітарної частини Запорізького залізорудного комбінату з повним робочим днем, а тому вимоги відповідача у наданні позивачем додаткових документів у вигляді належним чином оформлених уточнюючих довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи та, відповідно, відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах із зниженням віку за Списком № 1 з мотивів непідтвердження пільгового стажу роботи є протиправною. Твердження відповідача про те, що видані Комунальною установою "Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області" довідки за №694 від 17.08.2012 та за №182 від 12.02.2013 не підтверджують пільговий характер роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 є помилковим та спростовуються дослідженими в ході судового розгляду даної справи доказами, а з огляду на це і рішення відповідача від 20.11.2012 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 є неправомірним. З метою повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 суд вважав можливим вийти за межі заявлених позовних вимог та врахувати пільговий стаж роботи позивача з 28.04.1988 по день звільнення ОСОБА_1 по переводу на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України (наказ № 95-к від 22.02.1993), тобто по 01.03.1993. Однак позивачем без поважних причин пропущений шестимісячний строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, а тому позовні вимоги в частині призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах з 02.11.2012 задоволенню не підлягають, натомість Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області необхідно зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, починаючи саме з 01.01.2013. Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн, оскільки позивачем та його представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів та відповідних розрахунків на підтвердження витрат.

27. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, згідно з якою якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Для призначення особі пенсії на пільгових умовах у разі відсутності записів встановленої форми у трудовій книжці необхідною умовою є надання такою особою документів про умови виконання робіт, уточнюючих довідок або інших документів, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, і за відсутності цих документів призначення пенсії на пільгових умовах є незаконним, оскільки стаж роботи особою на посадах, що віднесені до Списку № 1, залишається непідтвердженим. Виходячи із змісту записів трудової книжки позивача не підтверджено її роботу протягом повного робочого дня фельдшером підземного здоровпункту у період з 28.04.1988 по 31.01.1992, однак докази надання позивачем відповідачу уточнюючих довідок, які б підтверджували записи у трудовій книжці позивача і, відповідно, пільговий стаж роботи позивача фельдшером підземного здоровпункту з повним робочим днем з 28.04.1988 по 01.02.1992, відсутні.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції помилково зроблено висновок про те, що відомостей, зазначених у поданих позивачем суду документах, недостатньо для підтвердження роботи позивача протягом повного робочого дня фельдшером підземного оздоровчого пункту у період з 28.04.1988 по 03.12.1992, і, відповідно, для призначення пільгової пенсії позивачу за Списком № 1. Наявні у матеріалах справи розрахунково-платіжні відомості підтверджують фактичне місце роботи позивача у спірний період на посаді фельдшера підземного оздоровчого пункту з повним робочим днем, що узгоджується із записами у трудовій книжці та наказами про роботу на посаді фельдшера підземного оздоровчого пункту.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

30. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірним у цій справі є питання зарахування до стажу, що дає право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах періоду роботи позивача з 28.04.1988 по 03.12.1992 (4 роки 7 місяців 5 днів) фельдшером підземного оздоровчого пункту МСЧ "ЗЗРК", і відповідно, правомірність відмови відповідача призначити позивачу пенсію згідно з пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

33. Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі також - Закон №1788, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

34. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон №1058, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який згідно з преамбулою розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

35. Отже, з 01.01.2004 Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

36. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

37. Пунктом 16 наведеного розділу Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

38. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив, з того, що позивач права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не має, оскільки для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, згідно з якою якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, однак атестація робочого місця позивача не підтверджена.

39. У даному контексті колегія суддів зазначає наступне.

40. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, (далі також - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі також - Методичні рекомендації).

41. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

42. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

43. Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

44. Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.


................
Перейти до повного тексту