ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа №240/5485/18
адміністративне провадження №К/9901/24091/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Бердичівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області
про визнання нечинним та скасування рішень, визнання неправомірною відмови та стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Сторчака В.Ю., Граб Л.С.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Бердичівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, просив:
визнати протиправним звернення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) від 3 серпня 2011 року до комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві із поданням стосовно зменшення позивачу разової грошової допомоги;
визнати нечинним та скасувати рішення комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) від 3 серпня 2011 року про зменшення позивачу страхової виплати на 50%;
визнати нечинним та скасувати рішення комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) від 10 квітня 2013 року про зменшення позивачу страхової виплати на 40%;
визнати неправомірною відмову від 11 жовтня 2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) у перегляді рішень комісії фонду від 3 серпня 2011 року про зменшення позивачу страхової виплати на 50% та від 10 квітня 2013 року про зменшення позивачу страхової виплати на 40%;
визнати неправомірною відмову від 14 серпня 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) у перегляді рішень комісії фонду від 3 серпня 2011 року про зменшення позивачу страхової виплати на 50% та від 10 квітня 2013 року про зменшення позивачу страхової виплати на 40%;
визнати за позивачем право на отримання від "Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення" 100% страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 57 600 гривень;
стягнути із відповідача на користь позивача 2 152 926 гривень, у тому числі: 23 040 грн недоплаченої суми страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності; 39 720 грн інфляційних втрат за період з 12 серпня 2011 року по 1 травня 2019 року із суми 23 040 грн; 523 584 грн неустойки за період з 12 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року із суми 28 800 грн; 1 556 582 грн неустойки за період з 11 квітня 2013 року по 1 травня 2019 року із суми 23 040 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було дотримано порядку інстанційного оскарження рішень (протоколів) засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві, визначеного статтею 55 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та пункту 5.2 розділу 5 Положення про комісію при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з питань вирішення спорів, що затверджене Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 1 листопада 2001 року № 37.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну позивача у справі; заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про закриття провадження - задоволено; рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання нечинним та скасування рішень, визнання неправомірною відмови та стягнення коштів закрито.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Спір стосовно страхових виплат не вирішено, а тому право на збільшення страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги померлий не набув.
На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну позивача у справі та закрито провадження у справі, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про заміну позивача у справі.
З метою підтвердження своїх доводів, касатор зазначає, що в оскаржуваній постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статті 1218, 1219, 1227 Цивільного кодексу України та норми процесуального права, а саме статтю 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, скаржник вказує на те, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції неправильно застосував вищевказані норми матеріального та процесуального права у зв`язку з помилковим застосуванням висновку Верховного Суду, висловленого в ухвалі від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/529/17-а, який полягає у тому, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.
Позиція інших учасників справи
5 листопада 2020 року до суду надійшов відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 21 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №240/5485/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 січня 2021 року.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до наказу начальника управління освіти і науки Бердичівської міської ради Житомирської області від 22 жовтня 2010 року № 414, ОСОБА_1 був направлений у відрядження до м. Хмельницький, терміном з 27 по 29 жовтня 2010 року для супроводу команди із шести чоловік Бердичівської ДЮСШ для участі у спортивних змаганнях, проте, 28 жовтня 2010 року команда вибула із змагань, у зв`язку з чим тренер-викладач ОСОБА_1 вирішив повернутись додому.
28 жовтня 2010 року о 21 год. 41 хв. ОСОБА_1, знаходячись на третій посадочній платформі залізничного вокзалу станції Хмельницький, під час прибуття потягу "Трускавець-Дніпропетровськ", відчув поштовх у спину та впав на залізничну колію під колеса потягу. Внаслідок падіння колісною парою № 12 йому було травмовано ліву ногу, що в подальшому призвело до ампутації частини лівої голені.
Адміністрацією Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, в якій на час заподіяння травми працював потерпілий ОСОБА_1, було складено відносно нього акт №1 від 19 листопада 2010 року про нещасний випадок невиробничого характеру.
Не погоджуючись з висновками зазначеного акта, в березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства праці та соціальної політики України зі скаргою.
Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на адресу управління Держгірпромнагляду у Житомирській області надіслано лист за вих. № 1\05-2.2\2144 від 31 березня 2011 року, в якому зазначено, що травма отримана заявником відповідно до класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ від 4 липня 2007 року № 370, відноситься до травм, які призвели до тяжких наслідків, у зв`язку з чим запропоновано організувати проведення спеціального розслідування нещасного випадку. У зв`язку з наведеним, начальником Держгірпромнагляду у Житомирській області видано наказ № 334 від 7 квітня 2011 року "Про призначення комісії по спеціальному розслідуванню нещасного випадку з тяжким наслідком".
Відповідно до акта за формою Н-1 від 18 травня 2011 року про нещасний випадок та акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 жовтня 2010 року за формою Н-5 від 18 травня 2011 року, складених членами комісії управління Держгірпромнагляду по Житомирській області та затверджених в.о. начальника управління Держгірпромнагляду по Житомирській області, зроблено висновок про те, що даний нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом. Встановлено перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння на підставі інформації Хмельницької обласної лікарні від 4 травня 2011 року № 802, відповідно до якої вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 складав 3,104 проміле.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року в адміністративній справі № 0670/12223/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірними дії територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області щодо внесення до актів Н-1, Н-5 від 18 травня 2011 року інформації Хмельницької обласної лікарні від 4 травня 2011 року № 802 про вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 . В решті позовних вимог відмовлено.
При цьому, у відповідності до протоколу засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві від 3 серпня 2011 року № 1/11, вирішено зменшити розмір одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на 50% за грубе порушення позивачем вимог законодавства про охорону праці, що і було основною причиною травмування.
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві № 0603/510/510/2 від 12 серпня 2011 року призначено потерпілому ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 28 800 грн.
Судом в межах адміністративної справи № 0670/4034/12 встановлено, що після набрання судовим рішенням у адміністративній справі № 0670/12223/11 законної сили, ОСОБА_1 19 березня 2012 року звернувся до Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області із заявою про перегляд висновків комісії, у відповідь на яку отримав листом за вих. № 0992/1.3 від 29 травня 2012 року про те, що не вбачається достатніх підстав для перегляду висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку від 21 жовтня 2011 року та виключення із актів форми Н-5 та Н-1 запису про те, що під час отримання травми 28 жовтня 2010 року позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до акта токсилогічного дослідження № 1463 від 23 травня 2012 року підтверджено наявність алкоголю в крові ОСОБА_1 .
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у адміністративній справі № 0670/4034/12 позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову, викладену в листі № 0992/1.3 від 29 травня 2012 року, Територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області в перегляді висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку від 21 жовтня 2011 року та виключення із актів форми Н-5 та Н-1 запису про те, що під час отримання травми 28 жовтня 2010 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння; зобов`язано Територіальне управління Держгірпромнагляду по Житомирській області внести зміни до актів форми Н-1 та Н-5 від 18 травня 2011 року, виключивши з них запис про те, що ОСОБА_1 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп`яніння. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року в адміністративній справі № 0670/4034/12, було складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 27 березня 2013 року форми Н-5, з якого виключено запис про те, що ОСОБА_1 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп`яніння.
При цьому, у відповідності до розділу 6 акта від 27 березня 2013 року форми Н-5, відповідальною особою за нещасний випадок вбачається ОСОБА_1, який порушив пункт 19 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, затверджених 20 вересня 2006 року.
Крім того, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у адміністративній справі № 0670/4034/12 було складено акт про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом № 01 від 27 березня 2013 року форми Н-1, з якого виключено запис про те, що ОСОБА_1 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп`яніння.
Згідно з пунктом 10 акта, № 01 від 27 березня 2013 року форми Н-1, ОСОБА_1 визнано особою, яка порушила вимоги законодавства про охорону праці, так як під час виконання своїх трудових обов`язків, зокрема, перебуваючи у відрядженні, без погодження із своїм керівництвом, залишив частину своїх вихованців без супроводу, при цьому передоручив доручену йому роботу іншій особі та достроково виїхав із відрядження, чим порушив вимоги пункту 19 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, затверджених 20 вересня 2006 року.