ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 686/14173/16-а
адміністративне провадження № К/9901/45575/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому
на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року (суддя Колієв С.А.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (колегія у складі суддів Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А., Сапальової Т.В.)
у справі № 686/14173/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому
про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії;
- зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату призначеної пенсії.
2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 .
3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20.12.2016, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та надіслано особам, які беруть участь у справі копію касаційної скарги та копію ухвали про відкриття касаційного провадження.
5. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.1992 розпорядженням відділу соціального забезпечення Хмельницького міськвиконкому № 17 позивачу призначена пенсія за віком.
7. 01.03.1994 ОСОБА_1 на підставі ст. 51 Закону України №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) була призупинена виплата пенсії у зв`язку з переїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.
8. 19.05.2016 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про поновлення виплати пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25- рп/2009.
9. Листом від 27.05.2016 відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії.
10. Відмову мотивовано тим, що позивач проживає за межами території України, постійного місця реєстрації проживання в Україні не має, документів, які б посвідчували громадянство України не має; а також на відсутність міжнародного договору з країною Ізраїль (країною, в якій позивач постійно проживає) в сфері соціального забезпечення громадян.
11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
III. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 позивач має право на поновлення виплати пенсії.
13. Управління ПФУ в м. Хмельницькому проти позову заперечувало. Покликалося на те, що позивач не проживає на території України, тому підстав для поновлення виплати пенсії немає. Між Україною та Ізраїлем відсутній міжнародний договір, який би передбачав виплату пенсії позивачу під час проживання за кордоном.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наданими позивачем доказами доведено його право на поновлення раніше призначеної пенсії.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що місцем проживання позивача є держава Ізраїль, проте на даний час відсутні двосторонні угоди між Україною та Ізраїлем щодо соціального забезпечення громадян.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
17. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
18. Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.