ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 607/6805/17-а
адміністративне провадження № К/9901/16939/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2017 (суддя Братасюк В.М.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (колегія у складі суддів Носа С.П., Кухтея Р.В., Яворського І.О.)
у справі № 607/6805/17-а
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської областіпро визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.05.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії з 01.04.2017;
- зобов`язати відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії починаючи з 01.04.2017.
2. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2017, позов задоволено. Визнано протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017. Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області поновити виплату ОСОБА_1 раніше призначену пенсію починаючи з 01.04.2017. Судові витрати в сумі 640 грн. стягнуто за рахунок держбюджету.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задоволено частково. Змінено постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2017, викладено четвертий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень". В решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2017 залишено без змін.
4. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 19.09.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та надіслано особам, які беруть участь у справі копію касаційної скарги та копію ухвали про відкриття касаційного провадження.
6. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.09.2016 позивачем оформлено виїзд на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки.
8. 10.10.2016 позивач подав заяву до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про припинення виплати пенсії з 11.11.2016. У зв`язку з цим з 01.04.2017 виплату пенсії було припинено.
9. 01.04.2017 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про поновлення виплати пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009.
10. Рішенням від 14.04.2017 відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії.
11. Відмова мотивована тим, що позивач проживає за межами території України, між Україною та Сполученими Штатами Америки не укладено договору щодо пенсійного забезпечення.
12. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
III. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 він має право на поновлення виплати пенсії.
14. Відповідач проти позову заперечував. Покликався на те, що позивач не проживає на території України, тому підстав для поновлення виплати пенсії немає.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що з 07.10.2009 порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням рішення Конституційного суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера.
16. Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині судових витрат, Львівський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що місцем проживання позивача є Сполучені Штати Америки, проте на даний час відсутні двосторонні угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо соціального забезпечення громадян.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
19. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.