ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 360/1590/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18556/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Желєзного І. В.
суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Бородянського районного суду Київської області у складі судді Унятицького Д. Є. від 26 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Літвіної Н. М., Ганечко О. М., Чаку Є. В. від 07 березня 2017 року
у справі № 360/1590/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області
про визнання незаконним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області (далі також - відповідач), у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення восьмої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 29 липня 2016 року про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,05 га та визнання таким, що втратило чинність рішення сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства.
2. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. 31 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
5. У подальшому справу передано на розгляд Верховному Суду.
6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства в селі Здвижівка Бородянського району на території Здвижівської сільської ради.
8. 17 липня 2016 року сільському голові села Здвижівка подано колективну заяву жителів селища щодо необхідності переглянути рішення сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства.
9. Розпорядженням сільського голови Здвижівської сільської ради від 18 липня 2016 року № 14/01-02 призупинено дію рішення сьомої сесії сьомого скликання від 15 липня 2016 року про надання дозволу жителю села Здвижівка ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення проекту земельної ділянки у власність.
10. Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 29 липня 2016 року відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства в селі Здвижівка Бородянського району на території Здвижівської сільської ради.
11. Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що рішенням сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням сільського голови села Здвижівка від 18 липня 2016 року №14/1-02 зупинено дію рішення сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради від 15 липня 2016 року, оскільки таке прийняте всупереч діючому законодавству без детального вивчення стану справ. Рішенням восьмої сесії сьомого скликання йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на вказану земельну ділянку з підстав вказаних у розпорядженні сільського голови, а рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність визнане таким, що втратило чинність. Оскільки оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства позивач просив визнати його незаконним та скасувати.
13. Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що земельна ділянка щодо якої позивач звернувся до сільської ради, відноситься до сіножаті та пасовища, а тому рішення сільської ради відповідає вимогам законодавства, а позов задоволенню не підлягає
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який визначений чинним законодавством, а підстав для його скасування матеріли справи не містять.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
15. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню з причин порушення норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідача. Суди попередніх інстанцій визнаючи рішення восьмої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 29 липня 2016 року законним, не посилались на норми Земельного кодексу України, які б підтверджували його законність.
16. Від відповідача до суду не надходив відзив на касаційну скаргу.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
20. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
21. Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
22. Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, у тому числі, питання регулювання земельних відносин.
23. Повноваження міського голови визначені статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, пунктами 1, 8 та 20 частини 4 цієї статті визначено, що сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, видає розпорядження у межах своїх повноважень, тощо.
24. Відповідно до пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
25. Частиною 14 статті 46 цього Закону визначено, що не пізніш як на другій сесії затверджується Регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
26. Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
27. Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
28. Аналіз зазначеної вище статті дає підстави для висновку, що голова сільської, селищної, міської ради може свої розпорядженням зупиняти рішення ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття та вносити їх на повторний розгляд відповідної ради, який має бути проведений у двотижневий строк.