ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 415/3449/16-а
адміністративне провадження № К/9901/21982/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22.08.2016 (суддя Бойко С.Л.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г.)
у справі № №415/3449/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управляння Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області
про визнання відмови в призначенні пенсії за вислугу років протиправною та зобов`язання призначити пенсію за вислугу років.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.07.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.05.2016;
- зобов`язати відповідача призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) з часу звернення, тобто з 19.05.2016.
2. Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 22.08.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, адміністративний позов задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області витрати зі сплати судового збору у розмірі 551, 20 грн.
3. 11.01.2017 відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 22.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 відкрито касаційне провадження. Справа не розглядалася.
5. У зв`язку із припиненням діяльності Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ОСОБА_1 працює в органах прокуратури.
7. 19.05.2016 позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно Закон №1697-VII.
8. 26.05.2016 УПФ України в місті Лисичанську Луганської області прийняла рішення, яким відмовила ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років згідно із Законом №1697-VII.
9. Рішення Пенсійного фонду мотивоване тим, що з 01.06.2015 набрав чинності Закон України від 02.03.2015 № 213-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIIІ), пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії суперечать ст. 86 Закону №1697-VII, до якого не вносилися зміни щодо скасування пенсії за вислугу років. На момент звернення до Пенсійного фонду (19.05.2016) його трудовий стаж становить 22 роки 06 місяців 13 днів, зокрема, на посадах прокурора та слідчого прокуратури - 16 років 01 місяць 21 день.
11. Відповідач подав заперечення на позов, яке мотивоване тим, що з 01.06.2015 згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIII у зв`язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону №1697-VII.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Визнаючи протиправною відмову та зобов`язуючи відповідача призначити позивачу пенсію, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після набрання чинності Законом № 213-VIII питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури регулюється ст. 86 Закону № 1697-VII, відповідно до цієї норми Закону позивач на момент звернення до органу Пенсійного фонду мав право на призначення пенсії за вислугу років.