ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/1115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 (головуючий суддя Савченко Г.І., судді Демидюк О.О., Павлюк І.Ю.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2020 (суддя Танасюк О.Є.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія"
про стягнення 711 084,94 грн, з яких: 167 766,78 грн - інфляційні втрати, 135 255,72 грн - 3% річних, 408 062,44 грн - пеня
Справу письмового провадження розглянуто у розумний строк, з урахуванням перебування судді Міщенка І.С. на лікарняному.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (далі - АТ "Хмельницькгаз", позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (далі - КП "Міськтепловоденергія", відповідач) про стягнення 711 084,94 грн, з яких: 167 766,78 грн - інфляційні втрати, 135 255,72 грн - 3% річних, 408 062,44 грн - пені (з урахуванням клопотань позивача від 17.02.2020 про зменшення та збільшення предмету позову).
2. Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем умов Договору розподілу природного газу № 094210GC53EP016 від 31.12.2015, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу.
3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2020 закрито провадження у справі № 924/1115/19 за позовом АТ "Хмельницькгаз" до КП "Міськтепловоденергія" в частині стягнення 716 737,79 грн основної заборгованості на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки основна сума заборгованості була сплачена відповідачем повністю під час розгляду судового спору по суті.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Міськтепловоденергія" на користь АТ "Хмельницькгаз" 166 781,38 грн інфляційних втрат, 132 170,04 грн 3% річних, 168 820,07 грн пені, 10 742,40 грн витрат на професійну правничу допомогу, 9 548,87 грн витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
5. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що відповідачем несвоєчасно здійснювалась оплата наданих послуг з розподілу природного газу, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків розрахунків за надані послуги у вигляді договірної пені (пункт 8.2 Договору), а також нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання у порядку, передбаченому частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України; при цьому, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, судом встановлено допущені неточності у періодах нарахування та сумах, тому, здійснивши розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства, позов задоволено частково. Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про зменшення пені на 90 % та з урахуванням фінансового стану відповідача, який є комунальним підприємством, що створений для задоволення потреб споживачів у теплопостачанні та зобов`язаний надавати послуги за вартістю, нижчою від її собівартості, у результаті чого господарська діяльність є збитковою; не отримання відповідачем у повному обсязі відшкодування різниці у тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надані населенню, бюджетним установам та організаціям, яка щорічно збільшується; ступінь виконання зобов`язання з оплати наданих послуг, які було сплачено у повному обсязі на час вирішення даного спору, а також враховуючи фінансовий стан позивача, суд дійшов висновку про можливість зменшення на 50 % задоволеної до стягнення пені.
6. Заперечення відповідача проти позову з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" (далі - Порядок № 217), яким визначено спеціальний режим проведення розрахунків з постачальником природного газу, судом відхилено, з огляду на те, що вказаним Порядком встановлено конкретний механізм розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, та який не впливає на договірні зобов`язання сторін у частині порядку та строків розрахунків за надані послуги, а отже і не звільняє від відповідальності щодо порушення грошового зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача
7. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 611, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256), постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок № 20), постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки" (далі - Порядок № 217), без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18, від 03.03.2020 у справі № 908/2648/18, від 23.09.2019 у справі №908/885/18, від 24.10.2019 у справі № 908/884/18, від 03.04.2019 у справі № 906/278/18, від 18.03.2020 у справі № 905/1101/18, від 18.03.2020 у справі № 908/2304/18, від 27.05.2020 у справі № 914/1029/19, що є підставою для оскарження судового рішення в порядку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
9. В той же час, відповідач вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у відносинах щодо проведення розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які є учасниками механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (у тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, які зазнають імперативного регуляторного впливу держави, оскільки досі не забезпечено єдності судової практики щодо застосування відповідальності до відповідача-споживача за порушення строків розрахунків за надані послуги, у разі проведення розрахунків між учасниками цих правовідносин з дотриманням механізмів, визначених постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014, № 20 від 11.01.2005, № 256 від 04.03.2002 та відповідно можливості застосування у таких правовідносинах положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
10. Також, відповідач вказує на те, що у даній справі за заявлений позивачем спірний період між сторонами відбулись взаєморозрахунки на підставі механізмів, визначених вказаними вище постановами Кабінету Міністрів України, між тим, судами не досліджувались обставини справи, яким чином сплачувались кошти в рахунок погашення заборгованості та чи мав відповідач можливість самостійно впливати на своєчасність розрахунків.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказав на її необґрунтованість, не відповідність доводів скарги наявним у матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи, встановленим судами, тому просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 924/1115/19 за касаційною скаргою КП "Міськтепловоденергія" на підставі підпункту а) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Стислий виклад фактичних обставин справи, встановлених судами
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до заяви-приєднання № 094210GС53ЕР016 від 31.12.2015 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), КП "Міськтепловоденергія" приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір).
14. Згідно з пунктом 1.1 Договору цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать Споживачам (їх постачальникам), до об`єктів Споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
15. Умови цього Договору однакові для всіх Споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем (пункт 1.2 Договору).
16. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових Споживачів) або у додатку 2 (для Споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 Договору).
17. За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмір, строки та порядку, визначені цим договором. При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем (пункти 2.1, 2.3 Договору).
18. У розділі VI Договору визначено порядок розрахунків. Зокрема, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункти 6.1, 6.3 Договору).
19. Згідно з пунктом 6.4 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
20. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (пункт 6.5 Договору).
21. У пункті 6.6 Договору зазначено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
22. За умовами підпункту 1 пункту 7.4 Договору Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 Договору).
23. У пункті 8.2 Договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
24. Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 Договору).
25. На виконання умов Договору позивачем, у період з жовтня 2016 року по грудень 2019 року, надавалися відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами прийому-передачі природного газу, які оплачувались відповідачем, однак з порушенням строків, встановлених Договором.
26. Порушення відповідачем строків оплати послуг з розподілу природного газу за Договором №094210GС53ЕР016 від 31.12.2015 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з КП "Міськтепловоденергія" 167 766,78 грн інфляційних втрат, 135 255,72 грн 3% річних, 408 062,44 грн пені.
27. Також, судами встановлено, що між КП "Міськтепловоденергія" та Департаментом соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради за період з грудня 2016 року по жовтень 2019 року підписано Акти звіряння розрахунків за надані населенню субсидії по теплоенергії.
28. Крім цього, відповідачем на підтвердження скрутного фінансового становища надано Звіти незалежного аудита щодо фінансової звітності КП "Міськтепловоденергія" Кам`янець-Подільської міської ради за 2017 та 2018 роки, складені приватною аудиторською фірмою "Світлана-Аудит", за результатами якого, окрім іншого, встановлено, що станом на 31.12.2017 на позабалансовому рахунку підприємства обліковується різниця в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надані населенню в сумі 97602,5 тис. грн. Також обліковується різниця в тарифах на теплопостачання, що надані бюджетним установам та організаціям в сумі 9522,4 тис. грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 7048,4 тис. грн; станом на 31.12.2018 на позабалансовому рахунку підприємства обліковується різниця в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надані населенню у сумі 163457 тис. грн. Також обліковується різниця в тарифах на теплопостачання, що надані бюджетним установам та організаціям у сумі 10314,65 тис. грн. У 2018 році підприємство отримало відшкодування різниці в тарифах на теплопостачання, що надані бюджетним установам та організаціям в сумі 355,6 тис. грн.
29. Отже, судами встановлено, що різниця в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надані населенню та бюджетним установам та організаціям, яка обліковується на позабалансовому рахунку підприємства, щорічно збільшується.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
30. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. З огляду на те, що в силу імперативних приписів частини 1 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, тому Суд здійснює перевірку правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права лише в межах доводів, якими обґрунтовано вимоги касаційної скарги.
32. Як зазначено у пунктах 8 - 10 цієї постанови, предметом касаційного оскарження є правомірність застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов`язання щодо оплати послуг з розподілу природного газу за Договором № 094210GС53ЕР016 від 31.12.2015, без належного дослідження судами попередніх інстанцій обставин щодо застосування з боку держави спеціального механізму відшкодування коштів у розмірі наданих пільг, субсидій та компенсацій отриманих населенням на відповідній території, з використанням якого змінюється характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі договору, тобто, змінюється порядок і строки виконання грошового зобов`язання з оплати наданих послуг з розподілу природного газу у разі здійснення між учасниками таких правовідносин розрахунків відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014, № 20 від 11.01.2005, № 256 від 04.03.2002; а також, з урахуванням запроваджених державою спеціальних механізмів взаєморозрахунків між Оператором ГРМ та Споживачем, що, на думку відповідача, по суті, усуває його від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів, а отже звільняє від відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг розподілу природного газу.
33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення позивача у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення відповідачем (Споживачем), як теплопостачальною організацією, умов Договору розподілу природного газу щодо своєчасної оплати наданих послуг, стало підставою для звернення позивача як Оператора ГРМ з позовом про стягнення з відповідача договірної пені, а також інфляційних втрат та 3% річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
35. Положеннями статей 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
36. Відповідно до статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
37. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глави 1 розділу І).
38. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу).
39. Згідно пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
40. Відповідно до пункту 4 глави 3 Розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (пункти 3, 4 глави 3 Розділу VI Кодексу).
41. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 Розділу VI Кодексу).
42. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829, затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір).
43. Судами вірно встановлено, що позивачем, на виконання умов Типового договору розподілу природного газу, укладеного з відповідачем шляхом підписання останнім заяви-приєднання № 094210GС53ЕР016 від 31.12.2015, за період з листопада 2016 року по грудень 2019 року надано послуги з розподілу природного газу, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг доданих до матеріалів справи.
44. За змістом статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
45. Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
46. Згідно зі частиною 2 статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
47. За змістом частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
48. Положеннями частини 6 статті 231 вказаного Кодексу визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
49. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
50. Відповідач, у своїх запереченнях та доводах вказував на те, що отримував послуги з розподілу природного газу, який використовувався для надання послуг з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення населенню, бюджетним установам та організаціям, тому оплата за такі послуги здійснювалась через рахунки із спеціальним режимом використання, що по суті усуває його від процесу оплати наданих послуг і полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
51. Законом України "Про теплопостачання" визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та поширено сферу дії Закону на врегулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
52. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
53. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
54. Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави для висновку, що виробництво та (або) постачання теплової енергії є різновидами господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою створення теплової енергії шляхом перетворення енергетичних ресурсів, у тому числі природного газу, та її подальшого надання споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілу теплової енергії на підставі укладених із споживачами договорів. Господарську діяльність з виробництва теплової енергії здійснюють теплогенеруючі організації, а постачання споживачам теплової енергії, як продукту виробництва, належить до видів господарської діяльності теплопостачальної організації. Водночас, законодавець не забороняє здійснення зазначених видів господарської діяльності (як виробництва, так і постачання теплової енергії) одним суб`єктом господарювання.
55. Отже, враховуючи господарську діяльність відповідача щодо виробництва і постачання теплової енергії, а також умови пункту 6.4 Договору, оплата вартості послуг з розподілу природного газу здійснюється з урахуванням вимог статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання".
54. Згідно з частиною 1 статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку.
56. Відповідно до частин 4, 5 статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" кошти, які надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. Цим порядком також визначається механізм перерахування коштів такими організаціями для проведення розрахунків з гарантованим постачальником за весь обсяг спожитого природного газу.
57. На виконання вимог статті 19-1 вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки" (далі - Порядок №217).
58. У пункті 1 Порядку № 217 визначено, що він визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Також, положеннями Порядку № 217 визначено алгоритм розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки теплогенеруючих та теплопостачальних організацій зі спеціальним режимом використання для проведення уповноваженим банком розрахунків відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів з гарантованим постачальником природного газу як ресурсу для виробництва теплової енергії.
59. Разом з тим, Порядок № 217 не стосується договірних зобов`язань Оператора ГРМ та відповідача-споживача, як теплопостачальної організації, в частині порядку та строків остаточних розрахунків за Договором розподілу природного газу та не змінює строків розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу, які було погоджено сторонами у пункті 6.4 Договору, і зокрема, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.