ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6567/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
позивача - Саєнко Ю. М. (адвокат), Романюк Х. П. (адвокат),
відповідача - Кузовлев Р.В. (адвокат),
третіх осіб - Федосєєва Т. Р. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (судді: Дідиченко М. А., Калатай Н. Ф., Руденко М. А.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 (суддя Павленко Є. В.)
за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Альфа-Банк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Індустрія",
2. Державне підприємство "СЕТАМ",
3. Міністерство юстиції України,
4. ОСОБА_1,
5. ОСОБА_2
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, актів про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтв, скасування державної реєстрації, а також відновлення чинності записів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма "Т.М.М.", Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", Відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №7858, вчиненого 20.12.2017; визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які відбулися 09.11.2018 та оформлені протоколами електронних торгів державного підприємства "Сетам": №368626, №368627, №368628; визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які відбулися 05.12.2018 та оформлені протоколом електронних торгів державного підприємства "Сетам" №373918; визнання недійсними актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 13.11.2018 №55614130/8, від 13.11.2018 №55614130/8-1, від 13.11.2018 №5614130/8-2, від 20.02.2019 №55614130/8; визнання недійсними свідоцтв від 12.12.2018 №9375, від 12.12.2018 №9376, від 12.12.2018 №9377 та від 12.02.2019 №191; скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Індустрія", ОСОБА_1, ОСОБА_2, на майно, яке перелічено у позові.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за вчиненням виконавчого напису Банк звернувся лише в грудні 2017 року, тобто з порушенням встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат" строку. Також, за твердженням Позивача, заборгованість, яка зафіксована у виконавчому написі, не є безспірною та не відповідає дійсному розміру заборгованості і є завищеною.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020, закрито провадження у справі №910/6567/20 в частині позовних вимог про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №7858, вчиненого 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитром Олеговичем.
Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що наявне таке, що набрало законної сили, рішення господарського суду у справі №910/1580/18 між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, що й у даній справі.
3.Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників
3.1. У касаційній скарзі Фірма "Т.М.М." просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права щодо статей 2, 4, 11, 175, 231 Господарського процесуального кодексу України, статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
3.3. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено абзацом другим частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.4. АТ "Альфа-Банк" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав їх законності та обґрунтованості. При цьому, зазначає, що нове обґрунтування вже розглянутих раніше підстав позову не може вважатися новою підставою позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Індустрія" також подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечуючи проти її доводів, просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що у діях скаржника є ознаки зловживання процесуальними правами, які носять системний характер (подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав).
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. У зв`язку з необхідністю опрацювання значної кількості правових позицій для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також перебуванням судді-доповідача Зуєва В.А. на лікарняному, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк.
5. Позиція Верховного Суд
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
5.3. Згідно з положеннями пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5.4. Суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі у випадках, визначених пунктами 4, 5 частини першої цієї статті, якщо відповідне рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу було скасовано і розгляд справи в тому самому третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі виявився неможливим (частина друга статті 175 Господарського процесуального кодексу України).
5.5. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
5.6. Таким чином, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.