Постанова
Іменем України
15 січня 2021 року
м. Київ
справа № 296/1874/18-ц
провадження № 61-1383св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Житомирської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги виконавчого комітету Житомирської міської ради та ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Барановським Ігорем Івановичем, на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., від 18 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - Виконком) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він є особою, потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - АЕС) 1 категорії, проживає в селі Обиходи Коростенського району Житомирської області, яке належить до зони безумовного відселення.
Вказував, що у 1992 році звернувся до Обиходівської сільської ради із заявою на відселення до м. Житомира. Проте, такого відселення не відбувалось, як йому пояснювали у зв`язку з відсутністю вільного житлового фонду.
Однак у 2009 році він дізнався, що його знято з квартирного обліку, оскільки рішенням Виконкому № 83 від 08 лютого 2001 року йому виділялася трикімнатна квартира АДРЕСА_1, але він протягом восьми місяців не отримав ордер на вселення до цього житла.
Зазначав, що не був обізнаний про виділення вказаної квартири і будь-яких актів про відмову від переселення не підписував.
Звертався з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства, однак провадження у справі було закрито, у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в адміністративних судах.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: поновити строк на звернення до суду за захистом порушених прав; частково скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 782
від 13 грудня 2001 року, а саме пункт 5.1 "в частині відміни пункту 27 додатку до рішення міськвиконкому № 83 від 08 лютого 2001 року "Про надання житлової площі", яким йому надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, у зв`язку з відмовою отримувати ордер"; поновити його порушені права шляхом зобов`язання виконавчого комітету Житомирської міської ради надати йому рівноцінну квартиру в місті Житомирі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня
2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався як на підставу позовних вимог, зокрема що йому не було відомо про рішення
№ 83 від 08 лютого 2001 рокуу зв`язку з чим він був позбавлений можливості отримати ордер на вказану квартиру, а також, що він не відмовлявся від переселення до квартири
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником адвокатом Барановським І. І., задоволено частково, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Зобов`язано виконавчий комітет Житомирської міської ради вирішити питання про забезпечення ОСОБА_1 житлом відповідно до вимог діючого законодавства. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення
ОСОБА_1 про виділення йому квартири та можливість отримання ордеру на житло, у зв`язку з чим останній був неправомірно позбавлений свого права на відселення.
Відхиляючи доводи відповідача про сплив позовної давності, апеляційний суд вказав, що позивач, звертаючись з цим позовом до суду 02 березня 2018 року, не пропустив строк позовної давності, оскільки намагався відновити своє право, про порушення якого дізнався 22 жовтня 2009 року, шляхом пред`явлення аналогічного позову 20 липня 2011 року до суду адміністративної юрисдикції, за наслідками розгляду якого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 року провадження по справі було закрито з посиланням на те, що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Крім того, судом враховано, що порушення прав позивача триває.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо часткового скасування рішення виконавчого комітету № 782 від 13 грудня 2001 року, апеляційний суд виходив з того, що таке рішення є ненормативним актом виконавчого органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію, а крім того квартира АДРЕСА_1, на час вирішення справи належить на праві власності іншим особам.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах, поданих у січні 2020 року до Верховного Суду, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виконавчий комітет Житомирської міської ради просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а ОСОБА_1, в особі представника - адвоката
Барановського І. І., просить постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах
є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Житомирської міської ради та витребувано матеріали справи з Корольовського районного суду м. Житомира. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання постанови Житомирського апеляційного суду
від 18 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником - адвокатом Барановським І. І.
У лютому 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга виконавчого комітету Житомирської міської ради мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки судом не враховано факт обізнаності ОСОБА_1 щодо стану вирішення питання про забезпечення його житлом.
Виконком стверджує, що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від отримання житла, що підтверджено листами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24 квітня 2008 року та 04 серпня 2008 року і листом прокуратури Житомирської області від 22 жовтня 2009 року, які апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги.
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Барановським І. І., мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктних прав та інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Крім того згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право людини на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.
Доводи особи, що подала відзив на касаційну скаргу
У поданому в лютому 2020 року відзиві на касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_1, в особі представника - адвоката Барановського І. І., просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що виконавчий комітет Житомирської міської ради не надав доказів на підтвердження повідомлення позивача про виділення йому житла.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи за захворюванням, що пов`язане з аварією на Чорнобильській АЕС та проживає у селі Обиходи Коростенського району Житомирської області, яке віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення.
ОСОБА_1 звертався із заявою до Обиходівської сільської ради про постановку на чергу по відселенню для отримання житла.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 83
від 08 лютого 2001 року "Про надання жилої площі" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надавалась квартира
АДРЕСА_1 (пункт 27 додатку).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 782
від 13 грудня 2001 року відмінено пункт 27 додатку до рішення виконкому від 08 лютого 2001 року № 83 про надання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, в зв`язку з відмовою отримувати ордер. Підставою прийнятого рішення вказано лист Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 2797/9-13 від 16 листопада 2001 року.
Документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення виконкому № 782 від 13 грудня 2001 року, знищені за спливом строку зберігання.
Квартира АДРЕСА_1 на час вирішення справи судами попередніх інстанцій належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 23 жовтня 2002 року.