Постанова
Іменем України
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11176/18
провадження № 61-9292св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" Кухарев Володимир Валентинович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" Кухарева Володимира Валентиновича на рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 06 березня
2019 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" Кухарева В. В. (далі - уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ") про зобов`язання прийняти, розглянути та включити вимогу вкладника до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 10 червня 2016 року між ним та ПАТ Банк "ТРАСТ" укладений договір банківського вкладу № 6125-Л-980/14, згідно з умовами якого банк прийняв від нього вклад у сумі 77 000,00 грн та зобов`язався повернути грошові кошти з виплатою 28 процентів річних у строк до 15 червня 2017 року.
19 жовтня 2016 року між сторонами укладений ще один договір банківського вкладу № 6125-Л-980/15, відповідно до умов якого банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 143 679,65 грн та зобов`язався повернути зазначену суму, та сплатити за користування грошовими коштами 22 проценти річних у строк до 24 жовтня 2017 року.
Рішенням Правління Національного банку України від 29 грудня 2016 року
№ 559 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ Банк "ТРАСТ".
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 30 грудня 2016 року № 3085 запроваджено процедуру ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" строком на 2 роки, з
30 грудня 2016 року по 29 грудня 2018 року.
04 травня 2017 року ним отримано гарантовану ФГВФО суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн через банк-агент Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний").
17 травня 2017 року та 26 серпня 2017 року він звертався до ФГВФО з вимогами повернути йому кошти, сума яких перевищує гарантований розмір відшкодування, а саме 35 505,40 грн, які залишені без задоволення з посиланням на те, що він у тридцятиденний строк з моменту опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (у період із 05 січня 2017 року по 06 лютого 2017 року) не заявив Фонду про свої вимоги, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вони вважаються погашеними.
Посилаючись на те, що пропуск строку звернення до ФГВФО з вимогою повернути банківський вклад, сума якого перевищує гарантований розмір відшкодування, зумовлений поважними причинами (похилий вік, статус інваліда війни І групи, не повідомлення ФГВФО про початок ліквідаційної процедури, відсутність доступу до інформації у мережі Інтернет і публікацій у газеті "Голос України", у якій опубліковано оголошення про ліквідацію), позивач просив: зобов`язати уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" прийняти його вимогу про стягнення грошових коштів на підставі договору банківського вкладу від 19 жовтня 2016 року № 625-Л-980/15 у розмірі 35 505,40 грн у тридцятиденний строк; зобов`язати уповноважену особу ФГВФО "ТРАСТ" розглянути зазначену вимогу та включити її до реєстру акцептованих вимог кредиторів, та задовольнити її у порядку та черговості, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" Кухарева В. В. прийняти та розглянути вимогу ОСОБА_1, подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк "ТРАСТ" за рахунок ФГВФО.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що системний аналіз статей 27, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 09 серпня 2012 року № 14, свідчить про те, що до повноважень уповноваженої особи ФГВФО не входить складання та затвердження загального реєстру вкладників, у зв`язку з чим підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів немає.
Однак, оскільки у даному випадку порушено право власності позивача, який з поважних причин пропустив установлений законом строк звернення з вимогою про повернення грошових коштів банківського вкладу, що перевищує гарантований розмір відшкодування, суд визнав доцільним зобов`язати уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" прийняти та розглянути вимогу позивача, подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ Банк "ТРАСТ".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" Кухарева В. В. задоволено частково, рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Зобов`язано уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" Кухарева В. В. включити вимогу ОСОБА_1 на грошові кошти на підставі договору банківського вкладу від 19 жовтня 2016 року № 625-Л-980/15
у сумі 35 505,40 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів та задовольнити в порядку черговості, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у включенні вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі статей 27, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки зазначеними нормами урегульований порядок складання та затвердження загального реєстру вкладників, який формується за вкладами для відшкодування за рахунок Фонду гарантованих виплат у межах суми 200 000,00 грн.
Урахувавши, що позивач пропустив строк на звернення до Фонду про включення його вимог у розмірі 35 505,40 грн, які перевищують розмір гарантованих сум з поважних причин (похилий вік, статус інваліда війни І групи, відсутність доступу до мережі Інтернет та публікацій у газеті "Голос України", у якій опубліковано оголошення про ліквідацію банку), апеляційний суд дійшов висновку про поновлення вказаного строку, та зобов`язав відповідача включити вимогу ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на неї
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" Кухарева В. В., у якій заявник просив скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що розглядаючи справу, суд першої інстанції усупереч статті 13 ЦПК України вийшов за межі заявлених позовних вимог. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача: 1) прийняти грошову вимогу на грошові кошти згідно з договором від 19 червня 2016 року № 6125-Л-980/15; 2) розглянути цю вимогу та
3) включити її до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до черговості, визначеної Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак суд першої інстанції, порушивши принцип диспозитивності, задовольнив вимогу, яка не заявлялася, а саме зобов`язав уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк "ТРАСТ" за рахунок ФГВФО.
05 січня 2017 року уповноваженою особою ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" опубліковано оголошення про прийом вимог кредиторів, який тривав до 06 лютого 2017 року включно. Позивач заявив вимоги 17 травня
2017 року, надіславши заяву засобами поштового зв`язку. Тобто, після закінчення визначеного статтями 45, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тридцятиденного строку для подання таких вимог.
Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про порядок відшкодування ФГВФО за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 09 серпня 2012 року № 14, не розмежувавши перелік вкладників і загальний реєстр вкладників, які формуються виключно за вкладами за рахунок Фонду для відшкодування гарантованих виплат у межах суми 200 000,00 грн, та реєстр акцептованих вимог кредиторів, який ведеться для задоволення вимог за рахунок коштів, отриманих у результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, до якого включаються вимоги за вкладами, які перевищують гарантовану суму відшкодування. Натомість застосуванню підлягали положення статей 45, 48, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Судом апеляційної інстанції вказані порушення усунуто, однак, на переконання заявника, спір вирішено неправильно. Апеляційний суд мотивував часткове задоволення позову тим, що позивач є особою похилого віку і ця обставина є підставою вважати причини пропуску строку на звернення з вимогою про відшкодування вкладу поважними. Таких висновків суд дійшов унаслідок неправильного тлумачення статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою визначено преклюзивність тридцятиденного строку заявлення кредиторських вимог з моменту опублікування оголошення про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України". У разі пропуску такого строку настають несприятливі для вкладника наслідки - його вимоги не підлягають задоволенню та вважаються погашеними.
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на касаційну скаргу, мотивований тим, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, ухвалив законне та обгрунтоване судове рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з місцевого суду .
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду у липні 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 10 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ Банк "ТРАСТ" укладений договір банківського вкладу "ЛІДЕР" без поповнення
№ 6125-Л-980/14 у національній валюті, відповідно до умов якого вкладник розмістив у ПАТ Банк "ТРАСТ" вклад у сумі 77 000,00 грн на строк до 15 червня 2017 року з виплатою 28 процентів річних по закінченню строку дії вкладу.
19 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ Банк "ТРАСТ" укладений договір № 6125-Л-980/15 про приєднання до договору про надання комплексу банківських послуг фізичним особам, згідно з умовами якого вкладник розмістив у ПАТ Банк "ТРАСТ" вклад у розмірі 143 679,65 грн на строк до
24 жовтня 2017 року з виплатою 22 процентів річних по закінченню строку дії вкладу.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 06 грудня
2016 року № 468-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 06 грудня 2016 року № 2699 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк "ТРАСТ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
29 грудня 2016 року Правлінням Національного банку України від 29 грудня
2016 року прийнято рішення № 559-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк "ТРАСТ"".