Постанова
Іменем України
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 417/6582/18
провадження № 61-926св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - державний нотаріус Марківської державної нотаріальної контори Ченакал Олександр Євгенійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 29 серпня 2019 року у складі судді Максименко О. Ю. та постанову Луганського апеляційного суду
від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Дронської І. О., Яреська А. В.,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - державний нотаріус Марківської державної нотаріальної контори Ченакал О. Є. (далі - державний нотаріус), про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач є донькою спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить сума недоотриманих страхових виплат у розмірі 25 856,32 грн. 26 лютого 2018 року державний нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом № 394, згідно з яким спадкоємцем усього майна померлого ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_1 . Зазначене свідоцтво видано помилково, оскільки ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області. Вважав, що право на одержання страхових виплат мають особи за умови переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, що має бути підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Оскільки потерпілий за життя не звертався до виконавчого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, розташованого на території підконтрольній владі України, та не скористався своїм правом на отримання призначених страхових виплат, відповідно до чинного законодавства України, щомісячні страхові виплати ОСОБА_2 у період з 01 грудня
2014 року до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не нараховувалися.
Посилаючись на те, що сума страхових виплат не може входити до складу спадщини померлого ОСОБА_2, а тому державний нотаріус неправомірно включив її до складу спадщини, позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26 лютого 2018 року, видане державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Ченакалом О. Є., у частині включення до складу спадщини отриманої ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 - суми недоотриманої спадкодавцем страхової виплати за період з 01 грудня 2014 року по 24 липня 2017 року, ураховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року у розмірі 22 181,02 грн.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішення Білокуракинського районного суду Луганської області
від 29 серпня 2019 року в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що померлий ОСОБА_2 не повинен був переміщуватися з тимчасово окупованої території України для звернення із заявою про продовження здійснення йому страхових виплат, відсутність такого звернення не є підставою припинення виплат. Склад спадщини, визначений державним нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину за законом є правильним, нотаріус відповідно до вимог статті 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правомірно видав відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом, у тому числі на недоотримані страхові виплати, оскільки його зміст повністю кореспондується зі змістом інформації, наданої Фондом про наявність заборгованості перед спадкодавцем за страховими виплатами.
Постановою Луганського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишено без задоволення, заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 29 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, у якій заявник просив скасувати заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 29 серпня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати за указаний в позові період нараховані йому не були, а отже в розумінні статті 1227 ЦК України не можуть входити до складу спадщини. Потерпілий ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області, однак, у зв`язку з тим, що зазначеним органом не здійснено переміщення у населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, з 01 грудня 2014 року припинено видатки на забезпечення діяльності відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі та припинено нарахування і виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) закріплених за цим відділенням, у тому числі й ОСОБА_2 .
Крім того, суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, зокрема надали правову оцінку діям органів Фонду соціального страхування України щодо припинення нарахування та здійснення щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 .
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
17 лютого 2020 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Луганської області в Лутугинському районі Луганської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді недоотриманих страхових виплат у розмірі 25 856,32 грн.
26 лютого 2018 року державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Ченакалом О. Є. видано свідоцтво про право на спадщину за законом
№ 394, згідно з яким спадкоємцем усього майна є його донька - ОСОБА_1, до складу якого, у тому числі, входить право на отримання недоотриманих страхових виплат у розмірі 25 856,32 грн.
Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Луганській області у листі від 31 січня 2018 року № 420/03-3, наданому на запит державного нотаріуса повідомило, що загальна сума недоотриманих ОСОБА_2 страхових виплат складає 25 856,32 грн.
Постанова Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про припинення страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутня.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1227 ЦК України встановлює, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не має право на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.