ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 817/1229/17
адміністративне провадження № К/9901/69735/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №817/1229/17
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Прокуратури Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року, прийняте у складі: головуючого судді Комшелюк Т.О., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Глушка І.В., суддів Большакової О.О., Макарика В.Я.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Рівненської області (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ Прокуратури Рівненської області від 17 липня 2017 року №568 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області;
1.3. стягнути з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ був прийнятий на підставі заяви про звільнення за власним бажанням, що написана ним під тиском. Позивач також доводив, що до спливу строку попередження про звільнення він відкликав цю заяву.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач проходив службу в Прокуратурі Рівненської області на посаді заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області.
4. Наказом Прокуратури Рівненської області від 17 липня 2017 року №568, позивача звільнено з 17 липня 2017 року з посади заступника керівника Здолбунівської місцевої Прокуратури Рівненської області та з органів прокуратури України за власним бажанням відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", статті 38 Кодексу законів про працю України.
5. Підставою для видання цього наказу була заява позивача, датована 12 червня 2017 року, у якій позивач просив звільнити його з 17 липня 2017 року з адміністративної посади заступника керівника Здолбунівської місцевої Прокуратури Рівненської області та з органів прокуратури за власним бажанням.
6. Судами попередніх інстанцій також з`ясовано, що 12 червня 2017 року позивачем було подано заяву про надання невикористаної щорічної відпустки.
7. Наказом Прокуратури Рівненської області від 13 червня 2017 року №421 позивачу була надана відпустка з 14 червня 2017 року по 14 липня 2017 року.
8. 17 липня 2017 року о 09 год 28 хв засобами електронного зв`язку на електронну адресу відділу роботи з кадрами Прокуратури Рівненської області позивачем направлена заява про відкликання заяви про звільнення та заява про продовження терміну відпустки у зв`язку з перебуванням на лікарняному.
9. Судами попередніх інстанцій також установлено, що 17 липня 2017 року в першій половині робочого дня аналогічна заява надійшла кур`єрською доставкою.
10. Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено:
11.1. визнано протиправним і скасовано наказ Прокуратури Рівненської області від 17 липня 2017 року №568 "Про звільнення ОСОБА_1 " у повному обсязі;
11.2. зобов`язано Прокуратуру Рівненської області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області з 18 липня 2017 року;
11.3. стягнуто з Прокуратури Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 липня 2017 року по 27 серпня 2018 року в сумі 270288,28 грн.
12. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заяву про звільнення, яка була підставою для видання оскаржуваного наказу, позивач написав під тиском. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що до видання оскаржуваного наказу позивач відкликав заяву про звільнення, не залишив місця роботи, що виключало можливість розірвання трудового договору з ним з підстав, передбачених до пунктом 7 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", статті 38 Кодексу законів про працю України.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. У касаційній скарзі Прокуратура Рівненської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин і неналежну оцінку доказів у справі, просить скасувати ухвалені ними рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій про подання позивачем заяви про звільнення під тиском повністю ґрунтуються на припущеннях.
15. Відповідач також доводить, що відкликати свою заяву про звільнення від 12 червня 2017 року позивач міг у межах двотижневого строку з дня її подання, який у спірних правовідносинах спливав 27 червня 2017 року.
16. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
17. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
19. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
22. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
24. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час виникнення спору, далі - Закон № 1697-VII).
25. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 11 Закону №1697-VII керівник регіональної прокуратури призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
26. За змістом абзацу 6 частини першої статті 41 Закону №1697-VII звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 та 5 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, з адміністративної посади, передбаченої пунктами 9, 10, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником регіональної прокуратури, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 14 та 15 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником місцевої прокуратури з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті.
27. За правилами пункту 7 частини першої статті 50 Закону №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.