РІШЕННЯ
Іменем України
14 січня 2021 року
м.Київ
справа №9901/52/20
адміністративне провадження №П/9901/52/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М., Усенка Є.А., Шишова О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Нарольської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
2. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято Радою з порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності визначених законом підстав та мотивів, з яких Рада дійшла відповідних висновків, а, відтак, підлягає скасуванню як протиправне.
У відзиві на позовну заяву ВРП просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Ради є законним та обґрунтованим, а також містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України. Зауважує також, що вичерпний перелік підстав для скасування рішення ВРП про звільнення судді з посади визначений частиною другою статті 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", однак жодна з них не є правовою підставою позову.
3. Процедура
Ухвалою від 02 березня 2020 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за вказаним позовом і призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09 червня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 11-1239 сап19 за скаргою ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19 про притягнення судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
За клопотанням представника позивача суд ухвалою від 10 вересня 2020 року зупинив провадження у цій справі - до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови за наслідками розгляду справи у справі № 11-1239 сап19 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19.
19 листопада 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила у справі № 11-1239 сап19 постанову, якою задовольнила скаргу ОСОБА_1 та скасувала рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19.
24 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у цій справі, у зв`язку з тим, що відпали обставини, до настання яких провадження у цій справі було зупинено.
Розгляд питання про поновлення провадження у справі відбувся у судовому засіданні 14 січня 2020 року, і ухвалою клопотання позивача задоволено, провадження у справі - поновлено, та продовжено розгляд справи по суті.
Позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Також, з огляду на скасування ВП ВС рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року, яке слугувало прямою передумовою оскаржуваного рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України", вважає, що таке рішення не може залишатись чинним та підлягає безумовному скасуванню.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів та обґрунтувань, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив залишити його без задоволення.
4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Указом Президента України від 17 червня 2008 року № 553/2008 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Дніпровського районного суду міста Херсона строком на п`ять років, постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 249-VII обрана суддею безстроково. Указом Президента України від 22 серпня 2016 року №341/2016 ОСОБА_1 переведена на посаду судді Херсонського міського суду Херсонської області.
19 квітня 2018 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за дії, вчинені під час розгляду справ № 766/12093/17 та № 766/2985/17, відповідно.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 6 лютого 2019 року №343/3дп/15-199 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "б" пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 та пунктом 7 частини дев`ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII). У відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19 суддю ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
Приймаючи таке рішення Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про те, що в діях судді ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме: умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; незазначення в судовому рішенні мотивів його прийняття, що призвело до істотних негативних наслідків. Крім того зазначила, що ОСОБА_1, допустивши дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами "а", "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, вчинила також істотний дисциплінарний проступок у розумінні пункту 7 частини дев`ятої статті 109 цього Закону, що є несумісним зі статусом судді, адже допущене нею грубе порушення закону підриває суспільну довіру до суду.
25 квітня 2019 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19. За результатами розгляду зазначеної скарги ВРП прийняла рішення від 31 жовтня 2019 року № 2859/0/15-19, яким залишила без змін означене рішення.
1 листопада 2019 року до ВРП надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП (вх. №11826/0/8-19) про звільнення судді Херсонського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
28 січня 2020 року ВРП за результатами розгляду вказаного подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП прийняла рішення №219/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
При цьому, судом встановлено, що рішення ВРП від 29 листопада 2018 року №3653/0/15-18 було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС України, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 19 листопада 2020 року у справі № 11-1239 сап19 задовольнила скаргу ОСОБА_1 та скасувала рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19.
Із постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 11-1239 сап19 вбачається, що аналізуючи зміст рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19 та інші матеріали дисциплінарної справи, Суд дійшов висновку, що "характер допущених суддею ОСОБА_1 процесуальних порушень не має ознак умисного порушення прав людини і основоположних свобод, які за своєю тяжкістю відповідали б порушенню присяги судді. До того ж дії судді ОСОБА_1 перебувають лише в опосередкованому причинному зв`язку з процесуальними наслідками, які їй ставляться у провину, суддя має позитивну характеристику, надмірне навантаження та відсутність інших дисциплінарних стягнень. З огляду наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосований вид дисциплінарного стягнення можна визнати непропорційним вчиненому проступку судді ОСОБА_1 .
5. Релевантні джерела права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.ʼ
Відповідно до частин першої, четвертої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Cтаттею 108 Закону №1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
Положеннями пункту 6 частини першої статті 109 Закону №1402-VIII визначено, що одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, за змістом пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку.
За змістом пунктів 1, 7 частини дев`ятої статті 109 Закону №1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.