ПОСТАНОВА
Іменем України
18 січня 2021 року
Київ
справа №120/935/19-а
адміністративне провадження №К/9901/31284/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя -доповідач - Гусак М. Б., судді -Блажівська Н. Є., Гімон М. М., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (суддя - Сало П.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (судді - Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В., Драчук Т.О.) у справі № 120/935/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИЛА:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 лютого 2019 року №№ 0005051305 та 0005061305 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 343 926,88 грн, в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 68 785,37 грн, та з військового збору на загальну суму 28 660,57 грн, в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5 732,11 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого позивачем як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) кредитної заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА"). При цьому, позивач заперечив факт наявності у нього відповідних договірних зобов`язань із зазначеним товариством, а, отже, і правомірність висновків ГУ ДФС про одержання від ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" додаткового блага. Відтак, вважав спірні податкові повідомлення - рішення протиправними.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, залишенним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувалися приписами абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту164.2 статті 164 ПК України, відповідно до яких сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. На підставі чого суди дійшли висновку, що позивач, будучи боржником (платником податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, був зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.
При цьому, суди вказали, що із наявної в матеріалах справи довідки ТОВ "ОТП Факторинг України" від 30 вересня 2019 року вбачалося, що відповідно до умов Додаткового договору від 11 травня 2016 року № 4 до Кредитного договору від 4 серпня 2008 року № СМ- SMEB03/304/2008 між ТОВ "ОТП Факторинг України" та позивачем було досягнуто домовленості про списання заборгованості по кредиту в розмірі 1 528 563,96 грн, яка складалася із суми основного боргу. При цьому, доводи позивача про відсутність у справі будь-яких відомостей, які підтверджують виконання зобов`язань за таким додатковим договором або повідомлення позивача про прощення боргу, спростовано наданими відповідачем доказами.
Таким чином, суди дійшли висновку, що, підписуючи Додатковий договір № 4, позивач був повідомлений про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.
Враховуючи те, що вказаний обов`язок позивач не виконав, відповідачем правомірно було йому донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 275 141,51 грн та військовий збір за 2016 рік у розмірі 22 928,46 грн.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, послався на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та невстановлення фактів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме: нез`ясування судами складових анулюваної кредитної заборгованості (чи включає вона відсотки, штрафні санкції тощо); невстановлення на підставі належних доказів факту та умов відступлення акціонерним товариством "ОТП Банк" на користь ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" права вимоги сплати позивачем боргових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ним та банком, з огляду на те, що матеріали справи не містять копії договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 25 грудня 2014 року, на який посилався відповідач під час судового розгляду.
Крім цього, позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, факту, що 29 грудня 2010 року між ним та акціонерним товариством "ОТП Банк" було укладено договір про припинення договору іпотеки від 4 серпня 2008 року, укладеного на забезпечення виконання ним боргових зобов`язань за зазначеним кредитним договором. На думку позивача, вказане свідчить про відсутність у нього боргових зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами.
Враховуючи викладене, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Головним управлінням ДФС у Вінницькій області до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу. Враховуючи, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року було замінено відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області, Головне управління ДФС у Вінницькій області на час подання відзиву (18 грудня 2019 року) не мало адміністративної процесуальної дієздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної податкової політики, відповідно, не мало повноважень на подання процесуальних документів до суду у цій справі, оскільки таке повноваження встановлено для виконання завдань і функцій контролюючого органу у зазначеній сфері. З огляду на викладене відзив не підлягає судовій оцінці, як такий, що поданий особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Колегія суддів), переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 травня 2016 року між позивачем (позичальник) та ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" (кредитор) було підписано Додатковий договір № 4 до Кредитного договору від 4 серпня 2008 року № СМ- SMEB03/304/2008, укладеного позивачем із акціонерним товариством "ОТП Банк" в іноземній валюті (долари США). За умовами додаткового договору позичальник зобов`язався до 11 травня 2016 року погасити частину боргових зобов`язань за кредитним договором у розмірі 1 335 395,26 грн та витрати на ведення претензійно-позовної роботи, після чого кредитор анульовував (прощав) борг за кредитним договором у розмірі 1 528 563,96 грн, а позичальник вважався таким, що погасив свої зобов`язання перед кредитором у повному обсязі.
В силу положень пункту 3.4 вищезазначеного додаткового договору підписанням такого договору позичальник підтвердив, що кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.
З метою підтвердження суми прощеного кредиту, на адресу ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" відповідач надіслав запит від 14 вересня 2018 року щодо надання інформації та її документального підтвердження з приводу уточнення джерела доходу позивача у вигляді додаткового блага.
Листом від 3 жовтня 2018 року ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" повідомило, що на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 25 грудня 2014 року акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило на його користь право вимоги боргових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між банком та позивачем. На підставі статті 605 ЦК України між ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" та позивачем було укладено Додатковий договір від 11 травня 2016 року № 4 до вказаного кредитного договору, згідно з умовами якого здійснювалось прощення боргу. При цьому, позивача було повідомлено про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації. Також ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" подало до територіального органу ДФС податковий розрахунок за формою № 1ДФ, в якому відобразило нарахований позивачу дохід у вигляді додаткового блага (за ознакою " 126").
Посадовими особами ГУ ДФС було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих у 2016 році як додаткове благо у взаємовідносинах з ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА".
За результатами вказаної перевірки складено акт від 28 січня 2019 року № 174/13/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем приписів абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 275 141,51 грн, а також порушення приписів підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого донараховано військовий збір за 2016 рік на загальну суму 22 928,46 грн.
Висновки акта перевірки ґрунтувалися на тому, що у 2016 році позивач отримав дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу " 126") від ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" у сумі 1 528 563,96 грн, що підтверджується інформацією, наданою вказаним товариством в податковому розрахунку за формою № 1ДФ про суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб за ознакою " 126" - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.