ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2021 року
м. Київ
справа № 905/561/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020
та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.04.2020
у справі № 905/561/20
за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Святогірської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Донконсалтінвест"
про стягнення 57 683, 88 грн., розірвання договору та повернення земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Керівник Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Святогірської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Донконсалтінвест" про: стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1414170500:01:001:1697 за договором оренди землі від 01.03.2011 у розмірі 57 683,88 грн.; дострокове розірвання договору оренди землі №141410004000015 від 01.03.2011, укладеного між Святогірською міською радою та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Донконсалтінвест"; зобов`язання ТОВ "Науково-виробнича фірма "Донконсалтінвест" повернути Святогірській міській раді земельну ділянку вартістю 109 315 044,00 грн. загальною площею 1,1236 га, кадастровий номер 1414170500:01:001:1697, розташовану у м. Святогірську Донецької обл., по вул. Островського, буд. 9.
В обґрунтування позовних вимог Керівник Слов`янської місцевої прокуратури посилався на укладення між позивачем та відповідачем договору оренди землі, умови якого в частині сплати орендних платежів та використання земельної ділянки відповідно до мети та її цільового призначення останнім не виконуються, що є підставою для стягнення наявної заборгованості та розірвання вказаного договору. При цьому, наслідком такого розірвання договору оренди землі є повернення відповідачем земельної ділянки на користь позивача.
Місцевим господарським судом 30.03.2020 постановлено ухвалу про залишення без руху позовної заяви та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду документів, які підтверджують доплату судового збору у розмірі 731 496 грн. При постановленні даної ухвали суд виходив з того, що вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку є вимогою майнового характеру та судовий збір за такою вимогою сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Керівник Слов`янської місцевої прокуратури звернувся до суду з листом, в якому зазначив, що у даній справі вимога про повернення спірної земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі та свідчить про існування між сторонами саме договірних правовідносин, з огляду на що судовий збір за подання позову сплачено правильно у розмірі 2 102 грн. як за вимогу немайнового характеру.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.04.2020 (суддя Ніколаєва Л.В.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 (колегія суддів у складі: Шевель О.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.), позовну заяву повернуто керівнику Слов`янської місцевої прокуратури на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Повертаючи позовну заяву без розгляду місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що прокурором заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача повернути Святогірській міській раді земельну ділянку вартістю 109315044,00 грн. загальною площею 1,1236 га, кадастровий номер 1414170500:01:001:1697, розташовану у м. Святогірську Донецької обл., по вул. Островського, буд. 9. Отже, заявником позову визначено вартісне, грошове вираження матеріально-правової вимоги про повернення земельної ділянки, при цьому предмет спору пов`язаний із орендними правовідносинами, тобто з володінням та використанням майна, що свідчить про майновий характер вказаної вимоги. При цьому та обставина, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від немайнової вимоги про розірвання договору, не змінює майнового характеру спірної вимоги.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Прокурор Харківської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, в обґрунтування чого посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 174, ч. 5 ст. 236 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Також скаржник зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях суперечать правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.05.2018 у справі № 915/742/17, а також правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній в ухвалах від 18.04.2019 у справі № 922/1899/18, від 23.12.2019 у справі № 922/865/19, від 30.01.2020 у справі № 909/1254/14, від 20.02.2020 у справі № 906/506/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2020 відкрито касаційне провадження, вирішено здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 09.11.2020 та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/105/20.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 19.10.2020 строк.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 поновлено провадження у справі.
Переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку спірним є питання визначення характеру заявлених прокурором позовних вимог про повернення земельної ділянки як майнового, чи немайнового.
При зверненні з позовом прокурор стверджував про немайновий характер спірних правовідносин та сплатив судовий збір у розмірі, встановленому для спорів немайнового характеру.
Натомість, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про те, що прокурор заявив вимогу майнового характеру, і відтак, не сплативши судовий збір у встановленому розмірі, не усунув недоліки позовної заяви, що стало підставою для її повернення згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначаються ст. 162 ГПК України.