ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/604/18
Провадження № 11-164заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
позивача - ОСОБА_1
представників позивача - Манойленко К. В., Цвєткової К. В.,
розглянула у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року (судді Смокович М. І., Бевзенко В. М., Білак М. В., Радишевська О. Р., Уханенко С. А.),
УСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень, просив:
1) визнати протиправними дії ВККС, вчинені в ході кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1, щодо:
- неналежного оформлення суддівського досьє ОСОБА_1 № 02565;
- незаконного проведення іспиту в частині виконання практичного завдання не в письмовій формі та без заповнення ОСОБА_1 зошита для виконання практичного завдання;
- зазначення у суддівському досьє № 02565 неповної та недостовірної інформації;
- повідомлення недостовірної інформації стосовно наявності у ВККС під час проведення співбесіди із ОСОБА_1 повного суддівського досьє № 02565;
-незаконного включення до резолютивної частини рішення ВККС від 25 квітня 2018 року № 528/ко-18 інформації про рекомендацію розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади (далі - рішення № 528/ко-18);
2) визнати протиправною бездіяльність ВККС, допущену під час кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 щодо:
- невзяття до уваги та ухилення від дослідження пояснень ОСОБА_1, оформлених у вигляді презентацій;
- незазначення у рішенні № 528/ко-18 мотивів його ухвалення;
- невстановлення, за яким саме критерієм кваліфікаційного оцінювання суддя Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді;
3) визнати протиправним і скасувати рішення № 528/ко-18;
4) зобов`язати ВККС провести кваліфікаційне оцінювання судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства України;
5) стягнути з ВККС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався, зокрема, на низку процедурних порушень, допущених під час проведення кваліфікаційного оцінювання як на етапі "Іспит", так і на етапі "Дослідження досьє і проведення співбесіди", які в підсумку, на його думку, безсумнівно вплинули на остаточний результат кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 .
Позивач, з-поміж іншого, зазначив, що оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки замість вказівки на мотиви його ухвалення в ньому лише перелічені засоби встановлення невідповідності судді займаній посаді. У рішенні
№ 528/ко-18 не зазначено, за яким саме критерієм чи критеріями позивач не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 квітня 2020 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 528/ко-18 з висновком рекомендувати Вищий раді правосуддя
(далі - ВРП) розглянути питання про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору, а є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Так, на переконання скаржника, суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний з рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, має право оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС. При цьому рекомендаційний характер має лише останній абзац спірного рішення, а всі інші за своєю правовою природою є імперативними приписами, що порушують права та законні інтереси позивача, у зв`язку із чим таке рішення може бути оскаржено до суду.
ОСОБА_1 стверджує, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції обмежено його право на безпосереднє звернення до суду та відмовлено в доступі до правосуддя у випадку, коли можливість судового оскарження відповідного акта прямо передбачена законом.
ВККС відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Судудійшла висновку про таке.
Суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини.
Указом Президента України від 12 травня 2010 року № 601/2010 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області.
19 листопада 2010 року Указом Президента України № 1046/2010 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва у межах п`ятирічного строку.
12 травня 2015 року п`ятирічний строк повноважень судді ОСОБА_1 на посаді завершився.
Рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 ВККС відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема й судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 . Тим самим рішенням запроваджено тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей суддів під час їх кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, установленого рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 для 63 суддів місцевих судів (адміністративної юрисдикції; додаток № 7 до вказаного рішення), було призначено на 2 березня 2018 року.
Цим же рішенням Комісія визначила, зокрема, таку черговість стадій складення іспиту: перша стадія - анонімне письмове тестування; друга стадія - виконання практичного завдання. Комісія встановила також, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
29 березня 2018 року рішенням № 63/зп-18 Комісія затвердила кодовані і декодовані результати складеного суддями 2 березня 2018 року іспиту та вирішила питання про допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів, які набрали необхідну мінімальну кількість балів. Вказане рішення стосувалося 56 суддів, які брали участь в іспиті 2 березня 2018 року, в тому числі й судді ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з додатків 1 та 2 до рішення ВККС від 29 березня 2018 року № 63/зп-18 (витяги з яких є у матеріалах справи), результатами етапу "Іспит" у межах кваліфікаційного оцінювання суддів, призначеного на підставі рішення ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17, суддя ОСОБА_1 набрав: 85,5 бала за складення анонімного письмового тестування і 68,5 бала за виконання практичного завдання; всього - 154 бали.
Оскільки набрана позивачем кількість балів є вищою за мінімально допустимий бал іспиту, визначений рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18, його допустили до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє і проведення співбесіди".
Також ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
25 квітня 2018 року відбулась співбесіда із суддею ОСОБА_1 (у межах кваліфікаційного оцінювання) і за наслідками дослідження та обговорення його суддівського досьє Комісія ухвалила спірне рішення № 528/ко-18, яким:
- визначила, що суддя Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів набрав 611 балів;
- визнала суддю Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
- рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва.
Комісія визначила, що за критерієм компетентності (професійної, особистої, соціальної) суддя ОСОБА_1 набрав 368 балів. За критерієм професійної компетентності, як зазначено в спірному рішенні, позивача оцінили на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16); за критеріями особистої та соціальної компетентності позивача оцінили на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6, 7 глави 2 розділу II Положення № 143/зп-16.
Також у Рішенні зазначено, що за критерієм професійної етики, який оцінювався за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення
№ 143/зп-16, суддя ОСОБА_1 набрав 120 балів. За цим критерієм його оцінили, як зазначено в спірному рішенні, на підставі результатів тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди.
За критерієм доброчесності, який Комісія оцінювала на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення
№ 143/зп-16, ОСОБА_1 набрав 123 бали.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрав 611 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями.
З урахуванням наведеного Комісія дійшла висновку про невідповідність судді ОСОБА_1 займаній посаді і з посиланням на статті 83-86, 88, 93, 101 Закону
№ 1402-VIII прийняла спірне рішення № 528/ко-18.
Окрім того, слід зазначити, що ВРП рішенням від 19 грудня 2019 року відмовила у задоволенні подання ВККС про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Не погодившись із рішенням ВККС № 528/ко-18 ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду з мотивів, про які зазначено вище, просить спірне рішення скасувати, а також визнати протиправними дії і бездіяльність ВККС під час проведення кваліфікаційного оцінювання.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду насамперед вважає за необхідне чітко окреслити предмет спору, а відтак надати правову оцінку спірним правовідносинам.
Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог та правовим регулюванням спірних відносин дають підстави для висновку, що звернення з цим позовом до суду зумовлене незгодою позивача власне з правомірністю спірного рішення ВККС за результатами його кваліфікаційного оцінювання, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді, тому рекомендовано ВРП звільнити із займаної посади судді.
Суд першої інстанції встановив, що Комісія прийняла рішення № 528/ко-18 за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє і проведення співбесіди", проведеного відповідно до рішення ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп/17.
Рішення № 528/ко-18, окрім посилання на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання та підстави його прийняття, містить відомості про суму балів, які набрав позивач за кожним із критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Позаяк сумарна кількість балів становить менше 67 відсотків за усіма показниками кваліфікаційного оцінювання (611), Комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді судді.
Водночас Комісія у тому самому рішенні рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII установлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
Згідно зі статтею 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді <…> здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є, зокрема, рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.