УХВАЛА
17 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 809/1889/16
Провадження № 11-424за20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 809/18889/16 за позовом ДАБІ до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов`язання до вчинення дій, та
ВСТАНОВИЛА:
ДАБІ звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення, просила прийняти рішення про приведення до попереднього стану горища на АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати дві перестінки та влаштоване вікно.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 лютого 2017 року позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та провадження у справі закрив. Суд виходив з того, що спір за позовом ДАБІ про зобов`язання знести самочинне будівництво (проведення перебудови) підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права. Відтак суд висновує, що розгляд цього спору не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
ДАБІ не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 вересня 2017 року на підставі частини шостої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС України) касаційну скаргу повернув скаржнику, оскільки останній не виконав вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2017 року про залишення скарги без руху.
Як зазначає заявник, на виконання ухвали апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та правового висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року (справа № 802/1318/15-а), ДАБІ 21 вересня 2017 року подала до Івано-Франківського міського (загального) суду позовну заяву з аналогічними вимогами.
Цей суд рішенням від 05 березня 2019 року задовольнив позовні вимоги, але Апеляційний суд Івано-Франківської області постановою від 08 серпня 2019 року її скасував і закрив провадження у справі. Суд вирішив, що на цей спір не поширюється юрисдикція цивільних судів.
11 грудня 2020 року ДАБІ з посиланням на конституційно визначений статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, повноваження цього суду щодо забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, практику міжнародної судової установи, а також на існування юрисдикційного конфлікту між судами адміністративної та цивільної юрисдикцій щодо предметної підсудності спору, надіслала на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву, у якій просить переглянути рішення суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому статтею 361 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення цього рішення), за нововиявленими обставинами. За наслідками такого провадження просить задовольнити заяву в повному обсязі, скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року й ухвалити нове рішення.
Прохання мотивує власне тим, що на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року ДАБІ подала позов до Івано-Франківського міського суду. Рішенням цього суду від 05 березня 2019 року вимоги про приведення до попереднього стану спірного житлового приміщення задоволено.
Натомість Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 08 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив. Роз`яснив позивачеві, що сторона вправі звернутися із цим позовом до адміністративного суду в порядку, визначеному КАС України. Не погоджується заявник також з посиланням суду апеляційної інстанції на існуючу сталу судову практику при розгляді справ щодо визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії органів містобудівного контролю.
КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Статтею 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 361 КАС України визначені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.