ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 241/1851/19
провадження № 51-4577км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Матюшевої О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 23 червня 2020 року, постановлену стосовно ОСОБА_1, у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Гранітне Тельманівського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Володарського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2019 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Курахове Марʼїнського району Донецької області, жителя АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Володарського районного суду Донецької області від 11 листопада 2019 року за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Мангуша Першотравневого району Донецької області, жителя АДРЕСА_4, раніше судимого за вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2019 року за частиною 2 статті 185 КК до арешту на строк 3 місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі частини 4 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Володарського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові рішення стосовно яких не оскаржуються.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06 липня 2019 року о 04 год за попередньою змовою між собою, проникнувши до сараю домоволодіння АДРЕСА_5, умисно повторно (крім ОСОБА_3 ) таємно викрали майно, належне потерпілому ОСОБА_4, на загальну суму 331, 38 грн.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 08 липня 2019 року о 04 год за попередньою змовою між собою, проникнувши до будинку АДРЕСА_2, умисно повторно таємно викрали майно, належне потерпілій ОСОБА_5, на загальну суму 600 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 23 червня 2020 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 змінено в частині остаточно призначеного ОСОБА_1 покарання.
На підставі частини 4 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироком Володарського районного суду Донецької області від 25 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 27 червня 2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК з іспитовим строком 2 роки, ухвалено виконувати самостійно. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовим рішенням, постановленим стосовно ОСОБА_1, з підстави неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому просить його скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог стверджує, що апеляційний суд помилково не застосував приписів статті 71 КК при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання, враховуючи, що злочин вчинений ним у кримінальному провадженні під час іспитового строку, визначеного вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 27 червня 2019 року. Натомість суд зазначив про самостійне виконання вищезазначеного судового рішення, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду.
Таким чином, на переконання скаржника, постановлене судом рішення є незаконним та підлягає скасуванню з підстави пункту 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК).
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення, наполягала на її задоволенні та скасуванні ухвали апеляційного суду.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права здотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину та правильність кваліфікації його дій за частиною 3 статті 185 КК у поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції у частині визначення ОСОБА_1 остаточного покарання за попередніми вироками та вироком, ухваленому у вказаному кримінальному провадженні, то колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до частини 4 статті 70 КК за правилами, передбаченими частиною першою - третьою цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.