ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 663/2885/17
провадження № 51-4750км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Єременка М. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 липня 2020 року, постановлену у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Скадовська Херсонської області, жителя того ж міста (вулиця Балтазарівська, 36), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Так, ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи відповідно до контракту від 26 березня 2013 року № 88 та додаткової угоди до нього від 16 лютого 2016 року №2 на посаді начальника Скадовського управління водного господарства, що є посадою з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, висловив вимогу ОСОБА_3 про надання йому грошових коштів за не відключення останнього від надання послуг, пов`язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур зі свердловини.
07 серпня 2017 року о 10 год 50 год ОСОБА_1, знаходячись у своєму службовому кабінеті у приміщенні Скадовського управління водного господарства у місті Скадовську на вулиці Мангубінській, 64, керуючись власними корисливими мотивами, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи власні владні повноваження щодо надання вказівок та доручень, що обов`язкові для виконання всіма підрозділами та працівниками управління, а також можливості проведення обстежень водогосподарських об`єктів з метою виявлення несанкціонованого забору води та укладення договорів щодо водопостачання, підтвердив свій намір на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 через начальника відділу економіки Скадовського управління водного господарства ОСОБА_4 .
Цього ж дня, ОСОБА_3, на виконання вимоги ОСОБА_1 про надання йому неправомірної вигоди, дотримуючись вказівки останнього, передав грошові кошти загальною сумою 10 000 грн ОСОБА_4 у її службовому кабінеті у місті Скадовську на вулиці Мангубінській, 64, які у подальшому були вилучені під час обшуку.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 липня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовим рішенням, постановленим стосовно ОСОБА_1 з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосовування закону України про кримінальну відповідальність, а тому просить його скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог стверджує, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення про незаконність виправдувального вироку місцевого суду та не зважив на посилання прокурора про неврахування судом першої інстанції доказів, покладених на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.
У результаті чого, на переконання скаржника, ухвала апеляційного суду вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не відповідає.
У запереченні на касаційну скаргу виправданий ОСОБА_1 наполягає на законності ухвали апеляційного суду та її відповідності приписам статті 419 КПК. Стверджує, що в діях правоохоронних органах містилася провокація, а тому суди дійшли обґрунтованих висновків про недопустимість ряду доказів у кримінальному провадженні, а отже і відсутність доказів для доведення його винуватості у вчиненні злочину "поза розумним сумнівом".
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення, наполягав на її задоволенні та скасуванні ухвали апеляційного суду.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За встановлених фактичних обставин кримінального провадження, на підставі доказів, досліджених та оцінених з точки зору належності, допустимості та достовірності у судовому засіданні, місцевий суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому злочину, передбаченому частиною 3 статті 368 КК, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду, прокурор звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції, в якій, у тому числі, наводив доводи, аналогічні викладеним у поданій касаційній скарзі, та стверджував про безпідставність висновків щодо невинуватості ОСОБА_1, а відтак про необхідність скасування судового рішення і ухвалення обвинувального вироку.
Як зазначено в частині 2 статті 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи й обґрунтувати кожен із них.