Постанова
Іменем України
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 727/2272/17
провадження № 51-4123км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів: Булейко О.Л., Фоміна С.Б.,
секретаря судового засідання Швидченко О. В.
прокурора Єременка М. В.,
захисника Чабан А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанцій, на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 липня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016260000000147, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Сербичани Сокирнянського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Шевченківський районний суд м. Чернівці вироком від 05 листопада 2019 року визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та призначив йому покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, в серпні 2016 року ОСОБА_2 повідомив своєму знайомому ОСОБА_3, що на нього написано декілька заяв до органів поліції та попросив останнього дізнатись, чи за вказаними заявами були відкриті кримінальні провадження.
ОСОБА_3 звернувся до знайомого ОСОБА_1, який обіймав посаду т.в.о. заступника начальника Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області, на що ОСОБА_1 в кінці вересня 2016 року повідомив, що відносно ОСОБА_2 зареєстровано чотири кримінальні провадження.
При цьому ОСОБА_1 приховав той факт, що два з них були закриті, та вказав, що він зможе вчинити дії щодо не притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за умови передачі ОСОБА_2 через нього неправомірної вигоди для слідчих та їх керівників з розрахунку по 500 доларів США за кожне кримінальне провадження. Таким чином, ОСОБА_1 ввів в оману ОСОБА_3 та ОСОБА_2, маючи на меті шахрайським шляхом заволодіти коштами.
В подальшому 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрілися біля магазину "Точка", що по вул. Алма-Атинській в м. Чернівці, де ОСОБА_1 визначив загальну суму грошових коштів у розмірі 1500 доларів США за закриття трьох кримінальних проваджень, чим підбурив останніх до замаху на давання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище.
07 жовтня 2016 року о 21.27 год ОСОБА_3, отримавши перед цим від ОСОБА_2 частину грошових коштів в сумі 400 доларів США, на вул. Алма-Атинській, 13 в м. Чернівці надав ОСОБА_1 вказані кошти, а ОСОБА_1, в свою чергу, їх одержав, маючи на меті їх привласнити та використати на свої потреби.
В подальшому, 10 жовтня 2016 року о 23.17 год ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрілися біля магазину "24 продукти" на перехресті вулиць Каспрука-Героїв Майдану в м. Чернівці, де ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 частину з обумовленої суми в розмірі 600 доларів США, одержаних від ОСОБА_2, які ОСОБА_1 мав на меті привласнити та нікому в якості неправомірної вигоди не передавати. При цьому останній запевнив ОСОБА_3, що два кримінальних провадження вже закриті, чим підбурив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до замаху на надання неправомірної вигоди слідчим та керівництву Глибоцького ВП і Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та заподіяв потерпілому ОСОБА_2 збитків на загальну суму 1000 доларів США, що станом на 10 жовтня 2016 року становило 25860 грн.
Крім цього, після отримання зазначених грошових коштів від ОСОБА_3 ОСОБА_1 також було наголошено на необхідності передачі через нього в якості неправомірної вигоди ще 500 доларів США для надання їх слідчому та керівнику Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області для вирішення питання про закриття ще одного кримінального провадження з зазначенням того, що, у випадку не передачі вказаної неправомірної вигоди, ОСОБА_2 буде притягнуто до кримінальної відповідальності, чим ОСОБА_1 підбурив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 28 липня 2020 року змінив вирок суду першої інстанції. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та пом`якшив йому призначене покарання, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. В решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ухвала апеляційного суду містить суперечності щодо підстав закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Крім цього, прокурор вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, повністю доведена дослідженими в судовому засіданнями доказами, тому висновки апеляційного суду про необхідність закриття кримінального провадження є безпідставними, а ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України. При цьому за змістом скарги прокурор вказує на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинами справи та неповноту судового розгляду.
До початку судового розгляду, однак за межами строку на касаційне оскарження, а саме 30 листопада 2020 року, прокурором подано до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, у яких він вказує на порушення судом апеляційної інстанції принципу безпосередності дослідження доказів. Зокрема, суд апеляційної інстанції, не дослідивши безпосередньо всіх доказів, покладених судом першої інстанції в основу обвинувального вироку, надав їм іншу оцінку, закривши кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
До початку судового розгляду захисник Чабан А.В. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду заперечення на касаційну скаргу прокурора, просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.