ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 317/3259/19
провадження № 51-2766км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Крет Г. Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Шевченко О. О.,
захисника Середи А. А. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Середи А. А. на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019080230001123 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя смт Балабине Запорізького району Запорізької області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 249 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з конфіскацією знарядь лову та усього добутого.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 2 місяці та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Цивільний позов Управління державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Районний суд установив, що ОСОБА_1 11 вересня 2019 року приблизно о 17:00 знаходячись у дюралевому човні "Южанка" з двигуном "Yamaha-40", на Каховському водосховищі поблизу смт Балабине Запорізького району Запорізької області, за допомогою забороненого знаряддя лову - саморобного електроловильного пристрою, що складався з акумуляторної батареї "Force 140", перетворювача струму кустарного виробництва та підсаки з приєднаними електричними дротами, незаконно виловив 38 карасів, 26 щук та 2 сазани, чим завдав істотної шкоди рибному господарству України на загальну суму 10098 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить змінити оскаржувані судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Речові докази у справі - дюралевий човен "Южанка",акумуляторнубатарею 6 СТ - 140 АЗ (3) 1140915242 з написом "Force 140" 12V 140 А повернути ОСОБА_2, а підвісний човновий двигун "Yamaha-40" НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3 за належністю.
На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що призначене судом першої інстанції засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу і є явно суворим та несправедливим. Крім того, при вирішенні питання про спеціальну конфіскацію знарядь злочину місцевий суд всупереч положень ч. 10 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) не перевірив, чи були обізнані власники цього майна про його використання ОСОБА_1 для незаконного вилову риби.
На думку захисника, при перегляді вироку за його апеляційною скаргою апеляційний суд не перевірив з достатньою повнотою наведених у ній доводів та не дав на них вичерпних і обґрунтованих відповідей, а тому вважає, що ухвалене цим судом рішення не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Захисник та засуджений вимоги касаційної скарги підтримали.
Прокурор просила залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок судів про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються.
Розгляд справи судом першої інстанції здійснено за правилами ч. 3 ст. 349 КПК.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження місцевим судом.
Відповідно до положень ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушенням.
За правилами статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Як убачається з матеріалів провадження, призначаючи ОСОБА_1 покарання районний суд взяв до уваги тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії середньої тяжкості, раніше не судимий в силу ст. 89 КК (тричі притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 249 КК), наявність у справі обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування завданої шкоди .
Таким чином, при призначенні покарання засудженому суд першої інстанції дотримався основних засад призначення покарання, передбачених статтями 50 та 65 КК, адже це покарання за видом та розміром відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, обставинам справи та даним про його особу і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.