Постанова
Іменем України
14 січня 2021 року
м. Київ
справа б/н
провадження № 61-16635ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
за участю секретаря судового засідання: Крук М. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Ідея Банк",
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Ідея Банк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня
2020 року за заявою акціонерного товариства "Ідея Банк" про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків, за позовом акціонерного товариства "Ідея Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування
У жовтні 2020 року акціонерне товариство "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк") звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків
від 06 жовтня 2020 року порушено провадження у справі за позовом АТ "Ідея Банк" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Також 26 жовтня 2020 року АТ "Ідея Банк" звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову до ФОП ОСОБА_1 у порядку частини третьої статті 152 ЦПК України.
Заява обґрунтована тим, що 29 травня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та
АТ "Ідея Банк" укладено кредитний договір № 1086.
У строк, передбачений у вимозі про дострокове погашення кредиту, та на день пред`явлення позову, заборгованість не погашена в повному обсязі. Станом на
18 серпня 2020 року сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає достроковому погашенню становить 461 077,33 грн.
Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків
від 06 жовтня 2020 року порушено провадження у справі за позовом АТ "Ідея Банк" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заявник зазначив, що за ФОП ОСОБА_1 жодного рухомого та нерухомого майна не зареєстровано, що підтверджується відповідними витягами та інформаційними довідками.
Крім того, заявник вказував, що перед АТ "Ідея Банк" також наявна прострочена заборгованість юридичної особи ПП "С-Тревел" та поручителя ФОП ОСОБА_1 .
Враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості в суттєвій сумі з боржника, а також наявність інших невиконаних зобов`язань, відсутність зареєстрованого майна у боржника, існує ризик кредитора щодо неповернення кредитних грошових коштів.
Посилаючись на зазначені обставини, АТ "Ідея Банк" просило вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт у межах суми 461 077,33 грн на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі на корпоративні права, що належать на праві власності
ФОП ОСОБА_1 ;
- накласти арешт на грошові кошти в межах суми 461 077,33 грн, що належать
ФОП ОСОБА_1 та знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках, або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Короткий зміст судового рішення і мотиви його прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року у задоволенні заяви АТ "Ідея Банк" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що арешт як захід забезпечення позову може бути накладено лише на конкретне індивідуально визначене майно, та грошові кошти, які належать відповідачу. Проте банк у поданій заяві не надав відомостей про майно відповідача та відкриті банківські рахунки, на яких би знаходилися грошові кошти, що унеможливлює задоволення заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
09 листопада 2020 року АТ "Ідея Банк" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Вжити заходів забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт у межах суми 461 077,33 грн на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі на корпоративні права, що належать на праві власності
ФОП ОСОБА_1 ;
- накласти арешт на грошові кошти в межах суми 461 077,33 грн, що належать
ФОП ОСОБА_1 та знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках, або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно тлумачив частину першу статті 150 ЦПК України та зробив помилковий висновок про те, що арешт може бути накладено на конкретне, індивідуально визначене майно та грошові кошти, що належать відповідачу.
Під час накладання арешту на активи, грошові кошти та інше майно боржника не обов`язково вказувати конкретні рахунки чи майно боржника, що належать йому на праві приватної власності, оскільки важливим є сама суть та обсяг позовних вимог, у межах яких забезпечується позов шляхом накладання арешту на будь-яке майно з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення.
Висновок суду суперечить положенням статті 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність", відповідно до якої відомості (інформація) про рахунки клієнта є банківською таємницею, у зв`язку з чим заявник не міг знати щодо конкретних відкритих банківських рахунків.
Заявник зазначив, що, перевіривши Державні реєстри на предмет належності відповідачу будь-якого майна, таке не виявлено, проте у разі набуття такого відповідачем, наявний арешт буде належним чином забезпечувати позов, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у значній сумі, наявність невиконаних, прострочених зобов`язань, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі
№ 56/4037/18, який не враховано апеляційним судом.
Доводи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу АТ "Ідея Банк" до Верховного Суду не надходив.
Надходження апеляційної скарги до суду касаційної інстанції, як суду апеляційної інстанції
У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
У листопаді 2020 року АТ "Ідея Банк" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Ідея Банк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року.
У грудні 2020 року справу № б/н (провадження № 22-з/824/871/2020) передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Сторони третейського розгляду, а саме: заявник АТ "Ідея Банк" (позивач) про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0306305884580.
Судова повістка, направлена ФОП ОСОБА_1 (відповідачу), повернулася з відміткою "Адресат відсутній за адресою".
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Сторони в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв та клопотань від до суду не надходило.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд належним чином повідомив учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, то суд, керуючись статтями 371, 372 ЦПК України, дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутності учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У жовтні 2020 року АТ "Ідея Банк" звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків
від 06 жовтня 2020 року порушено провадження у справі за позовом АТ "Ідея Банк" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. (а. с. 13)
У жовтні 2020 року АТ "Ідея Банк" звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову у порядку частини третьої статті 152 ЦПК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта
ФОП ОСОБА_1 відомості про право власності відсутні. (а. с. 47, 48)
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року у задоволенні заяви АТ "Ідея Банк" про забезпечення позову відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду як суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої, третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.