ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/267/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Замніус М.В.,
відповідача - Гусарової В.В., Мух К.Б.,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Медуниця О.Є., судді - Гребенюк Н.В., Зубченко І.В.)
від 10.09.2020
та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Медуниця О.Є., судді - Гребенюк Н.В., Зубченко І.В.)
від 24.09.2020,
у справі за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до Кооперативу автогаражів "Харків"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Харківської міської ради
про визнання договору укладеним,
В С Т А Н О В И В:
у січні 2020 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Кооперативом автогаражів "Харків" у редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є замовником будівництва гаражів по вул. Ньютона, 94 у м. Харкові. Об`єкт будівництва введено в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю від 06.08.2015 №ХК 143152170362. Проте, відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2020 позов задоволено.
Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Кооперативом автогаражів "Харків".
Суд вказав, що оскільки декларація про готовність до експлуатації будівлі та споруди була зареєстрована 06.08.2015, а ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з 01.01.2013 передбачала обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, укладення спірного договору є обов`язковим для сторін спору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2020 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Апеляційний суд вказав, що підставою для укладення договору про пайову участь позивач зазначив ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка на час звернення позивача до суду з цим позовом втратила чинність. Відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харків. Послався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 стягнуто з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь Кооперативу автогаражів "Харків" 8 625,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
У жовтні 2020 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані постанови Східного апеляційного господарського суду і залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2020.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Зазначає, що судом апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не було враховано висновків щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №339/388/16, у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №339/388/16, від 17.06.2020 у справі №339/5564/17.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанови апеляційного суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. Стверджує, що спливла позовна давність щодо вимоги про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у відзиві підтримує доводи та аргументи касаційної скарги позивача та просить її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 09.11.2011 Харківською міською радою було прийнято рішення № 804, яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319).
Відповідно до пункту 1.3 порядку № 319 замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим порядком. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4 порядку).
Відповідно до пункту 1.6 порядку № 319 під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва, а під об`єктами будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси. Замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об`єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об`єкта будівництва.
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 143152170362 від 06.08.2015 Кооператив автогаражів "Харків" є замовником будівництва гаражів (III черга) по вул. Ньютона, 94 у м. Харкові, які прийняті в експлуатацію 06.08.2015. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 06.08.2015 за № ХК 143152170362.
Враховуючи те, що Кооператив автогаражів "Харків", який є замовником будівництва гаражів (III черга) по вул. Ньютона,94 у м. Харків, не прийняв пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради у березні 2016 року звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків" про спонукання укласти договір про пайову участь у розвитку міста Харкова.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.06.2016 у справі № 922/753/16 було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2016 прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна задоволено. Зобов`язано укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, який викладений у резолютивній частині рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 у справі № 922/753/16 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 922/753/16 постанову Вищого господарського суду України від 11.10.2016 скасовано, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, якою позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено, залишено в силі.
Однак, Кооператив автогаражів "Харків" до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не звернувся, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не уклав та внесок пайової участі не сплатив, а отже, як зазначає позивач, обов`язок, передбачений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також вимоги постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі № 922/753/16 - відповідач не виконав.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Предметом спору у справі є вимога позивача про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Харкова.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. За приписами статті 187 цього ж Кодексу судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору.
Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Водночас, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими скасовано ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Тобто, з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України).
Отже, станом на момент розгляду цієї справи судом, відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відтак суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. Зазначене відповідає ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тому суд апеляційної інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні позову.
Аналогічні висновки щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" при вирішення спору про укладення договору про пайову участь викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19.
Суд не приймає до уваги аргументи Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про помилковість врахування апеляційним судом при прийнятті рішення висновків Верховного Суду у постанові від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19 з огляду на відмінність обставин у вказаній справі та у справі, що переглядається. Предметом спору у справі № 909/1143/19 є визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, однією з підстав для відмови в задоволенні позову, окрім іншого, Касаційний господарський суд вказав відсутність з 01.01.2020 у замовників будівництва обов`язку укладати з органом місцевого самоврядування договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту після внесення змін до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", і ця правова позиція підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції звернувся до суду з заявою про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача.
Оскільки позов у справі не підлягає задоволенню у зв`язку з його необґрунтованістю, не було підстав вирішувати питання щодо застосування приписів про позовну давність до цих вимог, про що правильно наголосив апеляційний суд.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом висновків Верховного Суду у постановах від 01.04.2020 у справі №339/388/16, від 17.06.2020 у справі №339/5564/17 оскільки відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень не підтверджується, що Касаційний цивільний суд приймав вказані постанови. Копії наведених постанов не були долучені скаржником і до касаційної скарги.