ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/178/19
касаційне провадження № К/9901/27924/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 (головуючий суддя: Бегунц А.О., судді: Мельнікова Л.В., Рєзнікова С.С.) у справі №520/178/19 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2019 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція або позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідачка), в якому просила зобов`язати відповідача здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 у стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поповерховому плану цієї квартири від 11.03.2003, виготовленому КП "Харківським міським бюро технічної інвентаризації".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 відкрито апеляційне провадження за скаргою Інспекції на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 апеляційне провадження за скаргою позивача закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 305 КАС України (після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати).
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не надано доказів належного уповноваження представника Інспекції - Волкової Н.О. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені апелянта у розумінні статті 59 КАС України. Копія довіреності від 27.12.2019 № 08-21/4459/2-19 не містить всіх необхідних реквізитів, а саме: напис про засвідчення копії не скріплено відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій" чи відбитком печатки установи.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати це рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що довіреність на представництво прав та інтересів Інспекції у судах, яка міститься в матеріалах справи, повністю відповідає вимогам законодавства, а отже особа, яка підписала апеляційну скарга, мала на це відповідні повноваження. Скаржник окремо відзначив, що процесуальне право представляти інтереси Інспекції прямо визначене у Положенні про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, яке додатково надавалося суду апеляційної інстанції в підтвердження повноважень представника.
Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу суду касаційної інстанції від відповідачки надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому остання з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Відповідачка вказує на те, що у спосіб ініціювання судового провадження позивач, діючи в інтересах інших власників домоволодіння, намагається позбавити відповідачку права власності на законно набуте нею майно. Крім іншого відповідачка стверджує про те, що позивач ліквідований як юридична особа, а отже втратив повноваження.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права суд встановив таке.
Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.
Відповідно до положень статті 55 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
За змістом пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, у тому числі довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Водночас, законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.
У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності і за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення такої дії.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Порядок засвідчення копій документів регулюється Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 (далі - Правила № 1000/5).