Постанова
Іменем України
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 397/1396/19
провадження № 61-14040 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Вищеверещаківська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року у складі судді Мирошниченка Д. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року у складі колегії суддів:
Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Кіселик С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (далі - Вищеверещаківська сільська рада),
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, складений
на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений секретарем Вищеверещаківської сільської ради 27 квітня 2017 року, зареєстрований
в реєстрі за № 13, у зв`язку з його нікчемністю.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після тривалої хвороби померла його матір - ОСОБА_4 14 грудня 2015 року вона склала на його ім`я заповіт, яким заповіла йому все своє майно.
Вказував, що після смерті матері дізнався про існування нового заповіту, посвідченого секретарем Вищеверещаківської сільської ради 27 квітня
2017 року, яким ОСОБА_4 все своє майно заповіла своїм онукам -
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (його діти від першого шлюбу). Вважав, що цим заповітом порушено його права та інтереси як єдиного спадкоємця
за законом, а заповіт складено під тиском з використанням хворобливого фізичного стану його матері. Крім того, при складенні та посвідченні заповіту не дотримано форму № 45 додатку 25 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2010 року № 3253/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 17 березня 2015 року № 381/5). Вказане свідчить
про недійсність нового заповіту ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області
від 29 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин відсутності волевиявлення заповідача щодо складення заповіту на користь відповідачів, справжність підпису заповідача не спростовано,
а тому відсутні підстави для визнання оспорюваного заповіту недійсним.
Районний суд вказав, що позивачем не доведено, що ОСОБА_4 не могла на момент підписання оспорюваного заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, або що на неї чинився тиск з боку відповідачів
(стаття 1257 ЦК України). Особу ОСОБА_4 та її дієздатність під час складення заповіту перевірено уповноваженою на те особою - секретарем сільської ради, вона власноручно підписала заповіт і ця обставина позивачем не оспорювалася, а відсутність зазначення місяця складення заповіт є технічною опискою, оскільки дата та час зазначені
у посвідчувальному написі. Невідповідність поштової адреси сільської ради, зазначеної у заповіті та у свідоцтві про державну реєстрацію, не може бути підставою для визнання його недійсним.
При цьому позивач не ставив під сумнів факт того, що складення заповіту
та його посвідчення відбувалося поза межами адміністративної будівлі сільської ради, а також з іншими грубими порушеннями, які є підставою для визнання заповіту недійсним.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області
від 29 січня 2020 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а висновки районного суду підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Апеляційний суд також вказав, що відсутні підстави для визнання заповіту недійсним, визначені статтею 1257 ЦК України, а положення Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, та статті 1247 ЦК України при посвідченні заповіту дотримані. При цьому технічні помилки не можуть бути підставою нікчемності заповіту, оскільки особистий підпис заповідача
у заповіті свідчить про вільне волевиявлення заповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій повторно у вересні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішеннята ухвали нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 22 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику (провадження
№ 61-8983ск20).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 27 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року не прийнято до розгляду та повернуто заявнику (провадження
№ 61-12445ск20).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 жовтня 2020 року клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року. Відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 397/1396/19 із Олександрівського районного суду Кіровоградської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оспорюваний заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а тому є нікчемним. Вважає, що відсутність у заповіті дати, часу і місця його складення, посади особи, яка посвідчувала заповіт, не є технічною помилкою (опискою). При цьому, з урахуванням часу складення, прочитання та посвідчення заповіту, заповідач з об`єктивних причин не мала можливості прочитати заповіт в голос. Разом з цим, суди вказані обставини не досліджували та не надали їм належної правової оцінки, аналізуючи виключно волевиявлення заповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, однак справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що створило перешкоди для реалізації його процесуальних прав під час апеляційного розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшла заява (по суті відзив на касаційну скаргу) від ОСОБА_2,
проте вона не надіслана іншим учасникам справи, а тому до розгляду
не приймається та не розглядається (частина четверта статті 395
ЦПК України).
Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не подали.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження (пункт 4 частини другої статті 389
ЦПК України) заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, однак справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження
(пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.