Постанова
Іменем України
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 1-75/11
провадження № 51-5852ск20
Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Бородій В. М., розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 1 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4,
встановив:
7 грудня 2020 року потерпілому ОСОБА_1 було відмовлено у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для перегляду її в касаційному порядку.
У касаційній скарзі від 8 січня 2021 року, яке надійшла до суду 12 січня 2021 року, ОСОБА_1 порушує питання про перегляд в касаційному порядку вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.
У даній касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати в касаційному порядку вирок суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду та просить визнати відповідачем по справі Державу Україна та стягнути з Державного казначейства України за рахунок державного бюджету на його користь 109 525, 50 Євро та 652 050 дол США.
Відповідно до ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК 1960 року, в тому числі і прохальна частина.
Зміст прохальної частини повинен відповідати повноваженням суду касаційної інстанції передбачених ст. 396 КПК 1960 року.
Так, відповідно до ст.396 КПК 1960 року, Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: