Постанова
Іменем України
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 295/4154/18
провадження № 61-20763св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року у складі судді Полонця С. М., постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М., та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, про встановлення факту здійснення самочинного будівництва, знесення прибудов збудованих без відповідних згод, дозволів і без належно затвердженого проекту за рахунок забудовників у зв`язку з порушенням законних прав співвласника будинку, відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом, в якому просила визнати факт здійснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самоправного самочинного будівництва в будинку (садибі) АДРЕСА_1, знести двоповерхову прибудову до будинку АДРЕСА_1 та прибудовану до будинку лазню, які збудовані без згоди ОСОБА_1, без відповідних дозволів і без належно затвердженого проекту, за рахунок відповідачів, які здійснили самочинне самоправне будівництво, у зв`язку із порушенням вимог закону і законних прав позивача, як співвласника будинку, із приведенням будинку в первинний стан із відновленням становища, яке існувало до вчинення порушення та стягнути завдану позивачу руйнуванням належної їй частини вказаного будинку матеріальну шкоду в сумі 70 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона разом з відповідачами є співвласниками жилого будинку на АДРЕСА_1 . Відповідачами здійснено самочинні реконструкцію частини будинку та прибудову без наявності жодних дозвільних документів з порушенням архітектурних, санітарних, протипожежних норм і правил будівництва. Зазначеними діями відповідачів порушено права позивача, як співвласника будинку та завдано матеріальну шкоду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази істотного порушення відповідачами будівельних норм і правил, а також законних прав позивача, наявності вини відповідачів у спричиненні майнової шкоди позивачу та її розміру. Крім того, на думку суду знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі, передбачені законодавством України, заходи щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, яка завдана пошкодженням майна скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення даних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану пошкодженням майна в розмірі 9 913 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі по 1 116,47 грн з кожного.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час проведення судової будівельно-технічної експертизи № 849/05.19 від 20 травня 2019 року експертом встановлено, що має місце руйнування належної ОСОБА_1 частини будинку АДРЕСА_1, внаслідок реконструкції відповідачами мансардного поверху. Відсутність елементів гідроізоляції у місці примикання скатних покриттів над приміщеннями користувача ОСОБА_1, призвело до затікання. Вартість матеріального збитку, завданого позивачу становить 9 913 грн. Таким чином, заподіяна позивачу майнова шкода внаслідок реконструкції відповідачами мансардного поверху, що призвело до руйнуванням належної їй частини будинку, підлягає відшкодуванню шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача даної суми в солідарному порядку.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про розподіл судових витрат вже вирішено в постанові Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, підстави для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат відсутні.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, вирішити питання розподілу судових витрат.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у зазначеній справі та витребувано її із Богунського районного суду міста Житомира.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у зазначеній справі.
09 грудня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга на рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивована тим, що судами не повно досліджено обставини справи. Заявник зазначає, що розгляд справи судом першої інстанції було проведено в порядку спрощеного позовного провадження, що позбавило позивача надати належні докази та пояснення щодо обставин справи. 09 червня 2016 року ОСОБА_2 було видано припис інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, який вона не виконала. Відповідач добровільно не усунула наявних порушень, що свідчить про підставність даного позову. Заявник вказує, що у зв`язку із зазначеними діями відповідачів порушено права позивача, як співвласника будинку та завдано матеріальну шкоду.
Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанцій мотивована тим, що судами не повно досліджено обставини справи. Заявник зазначає, що під час апеляційного розгляду справи не було вирішено питання про розподіл витрат за проведення судової експертизи, які понесла позивач в сумі 10 000 грн
Відзиви на касаційні скарги
ОСОБА_2 подала відзиви на касаційні скарги, в яких просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником 33/100 частини жилого будинку, розташованого на АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками 67/100 частин цього ж будинку (т. 1 а. с. 6 - 7).
З листів управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 16 червня 2016 року та 22 липня 2016 року вбачається, що згідно відомостей Єдиного реєстру дозвільних документів, щодо отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів Держархбудінспекції України, відсутні дані стосовно об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами позапланової перевірки від 09 червня 2016 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, якими встановлено, що відповідачами здійснюється прибудова і реконструкція частини будинку, шляхом знесення існуючого мансардного поверху в будинку над частиною будинку та здійснюються роботи по прибудові лазні, господарської будівлі під літерою "Е". За наслідками вказаної перевірки управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення ОСОБА_2 порушень закону. Також відносно ОСОБА_2 відповідно до частини п`ятої статті 96 КУпАП винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення (т. 1 а. с. 10 - 11).
Відповідач ОСОБА_2 на належній на праві власності земельній ділянці, що підтверджується державним актом про право власності на землю серії ЖТ від 22 квітня 1994 року, кадастровий номер 1810136300:03:006:0016, до житлового будинку АДРЕСА_1 здійснила прибудову господарської будівлі під літ. "Е" (лазню). На вказану прибудову відповідач має ескіз намірів забудовника, будівельний паспорт № 195/2016 від 23 вересня 2016 року та технічний паспорт № 13566 від 15 листопада 2016 року (т. 1 а. с. 123).
Вищевказана прибудова під літ. "Е" прийнята в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 23 листопада 2016 року, яка затверджена Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 29 листопада 2016 року (т. 1 а. с. 124 - 125).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 849/05.19 від 20 травня 2019 року реконструкція мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1, яка проведена відповідачами є самочинною, оскільки проведена без відповідних дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
Проте, експертом зазначено, що для усунення недотримання відповідачами вимог нормативних документів в галузі будівництва та державних будівельних норм, експертом рекомендовано отримати висновок спеціалістів, щодо відповідності конструктивних елементів приміщень у тому вигляді, в якому вони існують на час проведення експертизи, вимогам міцності і надійності цього об`єкта. У зв`язку з чим, вказані вище порушення можливо буде кваліфікувати як неістотні.
Порушень санітарних, пожежних і норм інсоляції в житловому будинку АДРЕСА_1 внаслідок реконструкції мансардного поверху, зокрема в частині будинку, належній ОСОБА_1 - не виявлено.
Руйнування належної ОСОБА_1 частини будинку АДРЕСА_1, внаслідок реконструкції відповідачами мансардного поверху - має місце. Відсутність елементів гідроізоляції у місці примикання скатних покриттів над приміщеннями користувача ОСОБА_1, призвело до затікання. Вартість матеріального збитку, завданого позивачу становить 9 913 грн (т. 1 а. с. 222 - 256).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційних скарг у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції, постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.