ПОСТАНОВА
Іменем України
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/7413/17
адміністративне провадження № К/9901/47692/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
представника позивача Горєлова О. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/7413/17
за адміністративним позовом Компанії "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу,
за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Аблова Є. В., суддів: Григоровича П. О., Смолія І. В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Епель О. В., суддів: Карпушової О. В., Кобаля М. І.),
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Компанія "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про:
скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 лютого 2016 року № 151 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Компанії "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) (Швейцарія, registration No: CHE-115.971.060).
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що у відповідача були наявні всі підстави для скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 лютого 2016 року № 151 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині, що стосується Компанії "НФ Трейдфнг АГ" (NF TRADING AG) адже останньою були усунуті порушення у вигляді нездійснення розрахунків на суму 25218400, 00 доларів США.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, задоволено позовні вимоги.
Скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 лютого 2016 року № 151 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Компанії "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) (Швейцарія, registration No: CHE-115.971.060), зазначеної в пункті 45 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 лютого 2016 року № 151 "Перелік іноземних суб`єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію-індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України".
Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь Компанії "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) (Швейцарія, registration No: CHE-115.971.060), понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 12 квітня 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Анцупова Т. О., Кравчук В. М., Стародуб О. П.) від 20 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження, встановлено строк для подання відзиву.
6. 20 серпня 2018 року до Верховного Суду від Компанії "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 826/7413/17.
8. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року задоволено заяви суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стрелець Т. Г., Рибачука А. І., Тацій Л. В. про самовідвід.
Відведено суддів Стрелець Т. Г., Рибачука А. І., Тацій Л. В. від розгляду справи № 826/7413/17 за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1829/0/78-20 від 25 вересня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 23 вересня 2020 року ухвали про відведення судді-доповідача Стрелець Т. Г. та суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 вересня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем і ПАТ "РІВНЕАЗОТ" укладено контракти № 756-14-074 від 01 жовтня 2014 pоку, № 756-14-075 від 10 листопада 2014 року, № 756-14-077 від 17 листопада 2014 pоку, № 756-14-078 від 18 листопада 2014 року, № 756-14-079 від 20 листопада 2014 року, № 756-14-080 від 20 листопада 2014 року, № 756-14-081 від 24 листопада 2014 pоку, № 756-14-083 від 05 грудня 2014 pоку, № 756-14-085 від 24 грудня 2014 pоку, № 756-14-086 від 29 грудня 2014 pоку, № 756-14-087 від 30 грудня 2014 pоку, № 756-14-055 від 19 червня 2014 pоку, № 756-14-058 від 26 червня 2014 pоку, № 756-15-001 від 05 січня 2015 pоку, № 756-15-002 від 05 січня 2015 pоку, № 756-15-003 від 21 січня 2015 pоку, № 756-15-004 від 21 січня 2015 pоку, № 756-15-005 від 22 січня 2015 pоку, № 756-15-006 від 02 лютого 2015 року.
14. Позивачем не було своєчасно проведено розрахунків за продукцію, отриману від зазначеного контрагента за вказаними контрактами.
15. 17 грудня 2015 року ДФС України було встановлено порушення допущене позивачем ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при проведенні зовнішньоекономічних операцій з ПАТ "РІВНЕАЗОТ" (несвоєчасність розрахунків за поставлену продукцію на загальну суму 25 218 400 доларів США), у зв`язку з чим відповідні матеріали були направлені до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих. № 28801/5-99-99-14-06-16, вх. № 03/81200-15 від 21 грудня 2015 року).
16. На підставі зазначених матеріалів ДФС України відповідачем прийнято наказ від 02 лютого 2016 року № 151 "Про застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України".
17. Також, судами встановлено, що між позивачем, Компанією "NF TRADING FZE" та ПАТ "РІВНЕАЗОТ" було укладено тристоронній договір від 28 травня 2015 року про переведення боргу, відповідно до якого Компанія "NF TRADING FZE" взяла на себе зобов`язання позивача щодо погашення заборгованості перед ПАТ "РІВНЕАЗОТ" за вищевказаними контрактами.
18. 31 жовтня 2016 року між Компанією "NF TRADING FZE", Компанією "Almira Investment Ltd" та ПАТ "РІВНЕАЗОТ" укладено ряд договорів, відповідно до яких борги Компанії "NF TRADING FZE" (які були попередньо переведені від позивача) по переліченим вище зовнішньоекономічним контрактам переведено на нового боржника - Компанію "Almira Investment Ltd".
19. 01 грудня 2016 року враховуючи наявність заборгованості Компанії "Almira Investment Ltd" перед ПАТ "РІВНЕАЗОТ" на підставі вищевказаних зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на загальну суму 25 218 400,00 доларів США та наявність зустрічної заборгованості ПАТ "РІВНЕАЗОТ" перед Компанією "Almira Investment Ltd" між зазначеними суб`єктами господарювання було підписано Акти про зарахування зустрічних однорідних вимог, якими, крім іншого, передбачено, що сторони домовились про припинення грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
20. Після підписання сторонами зазначених Актів заборгованість Компанії "Almira Investment Ltd" перед ПАТ "РІВНЕАЗОТ" за контрактами №756-14-074 від 01.10.2014 p., №756-14-075 від 10.11.2014 p., №756-14-077 від 17.11.2014 p., №756-14-078 від 18.11.2014 p.,№756-14-079 від 20.11.2014 p., №756-14-080 від 20.11.2014 р. № 756-14-081 від 24.11.2014 p., № 756-14-083 від 05.12.2014 p., № 756-14-085 від 24.12.2014 p., № 756-14-086 від 29.12.2014 p., № 756-14-087 від 30.12.2014 p., № 756-14-055 від 19.06.2014 p., № 756-14-058 від 26.06.2014 p., № 756-15-001 від 05.01.2015 p., № 756-15-002 від 05.01.2015 p., № 756-15-003 від 21.01.2015 p., № 756-15-004 від 21.01.2015 p., № 756-15-005 від 22.01.2015 p., № 756-15-006 від 02.02.2015 р. є погашеною в повному обсязі.
21. 05 квітня 2017 року у зв`язку із зазначеними обставинами позивач на підставі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" звернувся до відповідача з клопотанням про скасування дії санкції, застосованої до нього наказом від 02 лютого 2016 року № 151.
До зазначеного клопотання позивачем на підтвердження факту усунення порушень, у зв`язку з допущення яких до нього було застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, було додано копії зовнішньоекономічних контрактів, виписки по особовому рахунку, копії угод про переведення боргу, актів зарахування зустрічних однорідних вимог.
22. За результатами розгляду вказаного клопотання листом від 11 травня 2017 року № 4102-13/15296-07 відповідач повідомив позивача про те, що для розгляду питання про тимчасове зупинення (скасування) дії спеціальної санкції позивача необхідно додатково надати до Мінекономрозвитку України належним чином завірені копії матеріалів щодо усунення правопорушень та приведення своєї діяльності до норм чинного законодавства України станом на поточну дату та довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.
23. Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не було скасовано раніше накладену на нього санкцію та взагалі не розглянуто належним чином подані ним документи, звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що розрахункові зобов`язання між позивачем і ПАТ "Рівнеазот", що було підставою для застосування до нього спеціальної санкції, припинені, оскільки позивачем у результаті переведення боргу від компанії "NF TRADING AG" до компанії "NF TRADING FZE" та від останньої до компанії "Almira Investment Ltd" і проведення заліків зустрічних однорідних вимог між компанію "Almira Investment Ltd" та ПАТ "Рівнеазот" фактично погашено заборгованість та виконано розрахунки за контрактами, з приводу яких відповідачем було прийнято наказ від 02 лютого 2016 року № 151 про застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, а отже, у відповідності до вимог ст. 37 Закону № 959-ХІІ зазначений наказ підлягає скасуванню.
25. При цьому, суди дійшли висновку, що позивач звертаючись до відповідача із клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій виконав вимоги Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та надав копії зовнішньоекономічних контрактів, виписки по особовому рахунку, угод про переведення боргу, актів зарахування зустрічних однорідних угод.
26. Проте, за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 11 травня 2017 року № 4102-13/15296-07 відповідач повідомив позивача про те, що для розгляду питання про тимчасове зупинення (скасування) дії спеціальної санкції позивача необхідно додатково надати до Мінекономрозвитку України належним чином завірені копії матеріалів щодо усунення правопорушень та приведення своєї діяльності до норм чинного законодавства України станом на поточну дату та довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.
27. Відтак, суди дійшли висновку, що відповідачем не було досліджено додані позивачем до клопотання від 05 квітня 2017 року документи та надано оцінку наведеним позивачем в клопотанні фактам, з огляду на що лист від 11 травня 2017 року № 4102-13/15296-07 не може бути прийнятий судом, як належний спосіб реагування відповідача за результатами розгляду клопотання позивача від 05 квітня 2017 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
29. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи про те, що застосування до позивача спеціальної санкції було здійснено за поданням ДФС України, яке за формою та змістом відповідало вимогам ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відтак не було підстав для незастосування таких санкцій.
30. Також скаржник зазначив, що судами помилково не враховано те, що позивач звертаючись із клопотанням про зняття таких санкцій не надав документів, які підтверджують усунення порушення у вигляді зняття експортних операцій з валютного контролю, що правомірно відповідач вимагав від позивача у свої й відповіді. Відтак, не надано належні докази, які засвідчують вжиті суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення свої діяльності у відповідність з нормами закону.
31. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.
32. У відзиві на касаційну скаргу Компанія "НФ Трейдінг АГ" (NF TRADING AG) зазначила, що позивачем в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог з ПАТ "Рівнеазот", а також переведення іншої частини боргу на іншого нерезидента - компанію "NF TRADING FZE" та в подальшому на компанію "Almira Investment Ltd" і проведення заліків зустрічних однорідних вимог між компанією "Almira Investment Ltd" та ПАТ "Рівнеазот" було усунуто порушення щодо відсутності розрахунків, відтак відсутні підстави для застосування відповідних санкцій. Крім цього, відзив містить мотиви наведені у позовній заяві та запереченнях на апеляційну скаргу.
33. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У поданому до суду клопотанні, посилаючись на практику Верховного Суду у справі № 826/7415/17 у подібних правовідносинах, між тими ж самими сторонами та з аналогічних підстав просили касаційну скаргу задовольнити, а у позові відмовити. Розгляд справи просив провести у їх відсутність.
34. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги. Судові рішення просив залишити без змін. Крім того, підтримав раніше подане клопотання про закриття касаційного провадження.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
35. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N 959-XII ((тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Стаття 2.
Суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, зокрема: свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає, зокрема, у праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.
Частина 4, 7 статті 6.
Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Товарообмінні (бартерні) операції суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.
Частина 1 статті 37.
За порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Частина 2 статті 37.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Частина 5 статті 37.
Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
Частина 10 статті 37.
Якщо суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).
Частини 12 - 14 статті 37.
У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.
Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.
36. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначає випадки порушення норм Закону, наслідки його недодержання, зокрема, резидентами-продавцями, а також умови звільнення від сплати пені.