ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 818/856/16
адміністративне провадження № К/9901/41868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження справу №818/856/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Пилипчук О.А.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі також ДПІ, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій: від 12.10.2015
№0002142100/54799 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000грн.; №0002132100/54798 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000грн.; №0002112100/54797 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000грн.;
№0002122100/54796 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення від 12.10.2015 №0002142100/54799. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2015 №0002112100/54797 та від 12.10.2015 №0002122100/54796 скасовано. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ звернулась до суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 13.12.2016 у справі №818/856/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №818/856/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 12.01.2021.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач вказує, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права та підлягають скасуванню. Як зазначає відповідач, судами не було враховано, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції із його змісту можна чітко встановити, зокрема, порушення закону за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх, таке рішення може бути судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми рішення. Враховуючи викладене, податковий орган просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питання дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів магазину за адресою: АДРЕСА_1, у якому господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт №49/18-19-21-11/ НОМЕР_1, яким встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині відсутні, також відсутні довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру місць зберігання. При цьому, виявлено факт зберігання роздрібних партій алкогольних поїв та тютюнових виробів та факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів продавцем ОСОБА_2 (особа, яка фактично здійснювала розрахункові операції в магазині) покупцю ОСОБА_3, що підтверджується поясненнями покупця ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1, протоколом про адміністративне правопорушення серія АА№274305 від 02.10.2015.
На підставі вищенаведеного в акті фактичної перевірки зроблені відповідні висновки щодо порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та застосовано фінансові санкції та прийнято рішення від 12.10.2015:
№0002142100/54799 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000грн. на підставі абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (а.с. 8);
№0002132100/54798 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. на підставі абзацу 11 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (а.с. 10);
№0002112100/54797 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. на підставі абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії (а.с. 7);
№0002122100/54796 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. на підставі абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії (а.с. 9).
Позивач, не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями, звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Скасовано рішення від 12.10.2015 №0002142100/54799 про застосування фінансових санкцій за порушення зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи рішення від 12.10.2015 №0002142100/54799 про застосування фінансових санкцій застосував до позивача стягнення передбачене згідно абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", але зі змісту оскаржуваного рішення відповідачем встановлено факт зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, тобто, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, застосував фінансові санкції за торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а тому зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Апеляційний суд постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2015 №0002112100/54797 про застосування фінансових санкцій за порушення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та від 12.10.2015 №0002122100/54796 про застосування фінансових санкцій за порушення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії скасував. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін. Суд посилався на те, що норми абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій розглядається як одне правопорушення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.