1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



12 січня 2021 року

м. Київ

справа № 817/1542/16

адміністративне провадження № К/9901/43566/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,



розглянув у порядку письмового провадження справу №817/1542/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 (суддя Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (головуючий суддя Жизневська А.В., суддя: Котік Т.С., Охрімчук І.Г.),



ВСТАНОВИВ:



Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" (далі також ТОВ "Укрресурс", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі також Львівська митниця, відповідач) про визнання дій відповідача в частині конфіскації належного ТОВ "Укрресурс" майна, а саме: заготовки тарної для виготовлення європіддонів з вільхи в кількості 21,51м.куб., згідно протоколу про порушення митних правил №3158/20900/15 від 28.12.2015 відносно директора ТОВ "Укрресурс" ОСОБА_1 протиправними.



Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, адміністративний позов задоволено.



Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Львівська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі митний орган просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської митниці у справі №817/1542/16.



Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №817/1542/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.



За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.



Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 12.01.2021.



В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач вказує, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права та підлягають скасуванню. Як зазначає відповідач, судами не було враховано, що заготовка тарна, для виготовлення європіддонів з вільхи, використовувалась для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил - заготовки тарної для виготовлення європіддонів з сосни, а тому також було тимчасово вилучена.



Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу. Товариство вказує, що касаційна скарга не містить обґрунтувань та підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу митного органу без задоволення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.12.2015 до зони митного контролю митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці в напрямку "виїзд з України" заїхав транспортний засіб Renault Magnum 460/Koegel SNCO 24, який здійснював перевезення вантажу заявленого згідно товаросупровідних документів "заготовка тарна з вільхи для виготовлення європіддонів, 1 сорт, вологість вільхи - 49 %, ГОСТ 8486-86, 9585-84, 2140-81, 26381-84, 2454-80, 6782.1-75. Вільха розмір в мм: 15-76-1200 - 25.40 м3, 26 місць, вага (брутто) 22500 кг.".

Відправником вантажу було ТОВ фірма "УКРРЕСУРС", м.Рівне, вул.Соборна, 264, отримувачем - фірма "Palletbedrijf van der Pol BV Dorpsstraat 96 (entrance Rijzendewe g) 4634 TT Woensdrecht Netherlands.

Відповідно листа ГУ БКОЗ СБ України №14/27080 від 09.11.2015 у зв`язку з вжиттям заходів з попередження незаконного експорту "лісоматеріалів" було ініційовано проведення огляду вантажу, переміщуваного даним транспортним засобом.

Відповідно до поданої митної декларації № 204050000/2015/023885 від 18.12.2015 ТОВ фірма "Укрресурс" задекларувало заготовку тарну з вільхи для виготовлення європіддонів, 1 сорт, вага брутто 22500 кг (а.с.5).

У ході здійснення митного контролю встановлено, що у вантажному відсіку даного автомобіля переміщується 26 палетів заготовки тарної для виготовлення європіддонів, з яких 21 палет є заготовками схожими на породу деревини (вільха), а ще 5 палетів виготовлені з деревини, яка за кольором та структурою дерева відрізняється від вільхи.

28.12.2015 державним інспектором АПВ УАР та ПМП Львівської митниці Мисаном І.Ф. був складений протокол про порушення митних правил №3158/20900/15, відповідно до якого виявлено товар, який не відповідає заявленому у супровідних документах, а саме: "заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 26 місць та вагою (брутто) 22500 кг: 1) з вільхи 21,51 м.куб., 2) з сосни 5,12 м.куб.".

На підставі вказаного Протоколу та статті 511 Митного кодексу України митним органом тимчасово вилучено товар - "заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 21 місць з вільхи - 21,51 м.куб.", "заготовка тарна для виготовлення європіддонів в кількості 5 місць з сосни - 5,12 м.куб.".

Не погоджуючись з діями відповідача щодо вилучення частини товару, позивач звернувся з позовом до суду. Позивач вважає дії суб`єкта владних повноважень протиправними, оскільки вилученню підлягають лише товари - безпосередні предмети порушення митних правил. Всупереч цьому, митницею було вилучено заготовку тарну для виготовлення євро піддонів з вільхи в кількості 21,51м. куб., хоча даний товар був задекларований позивачем. Тому, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, оскільки посадова особа митного органу була уповноважена здійснити тимчасове вилучення товару, який був безпосереднім предметом порушення митних правил, лише в кількості 5 місць з сосни - 5,12 м.куб., до вирішення в судовому порядку питання щодо його конфіскації.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Частиною четвертою статті 266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення врегульовано главою 71 МК України.

Статтею 508 Митного кодексу України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До них належать:

1) складення протоколу про порушення митних правил;

2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб;

3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них;


................
Перейти до повного тексту