ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/388/16
адміністративне провадження № К/9901/39685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року (суддя Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.) у справі №804/388/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву" (надалі - позивач, товариство, платник податків) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 року №0003251503, яким товариству донараховано податкове зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 688 441,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 172 110,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення платником податків порушень законодавства, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.11.2012 року №0003251503.
За результатами касаційного оскарження відповідачем судових рішень першої та апеляційної інстанцій, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 року касаційну скаргу податкового органу задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.11.2012 року №0003251503.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що податковий орган на порушення вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у встановленому порядку не ознайомив позивача з наказом про призначення документальної невиїзної перевірки до початку її проведення, та податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем за результатами вищезазначеної перевірки є протиправним. Суди дійшли висновку, що перевірку проведено на підставі наказу податкового органу від 08.10.2012 року №805, який рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі №2а/0470/12435/12, що набрало чинності 15.04.2013 року, визнаний протиправним та скасований. Суди зазначили, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення та не обґрунтовано чому позивач відповідно до статті 282 Податкового кодексу України не звільняється від сплати такого податку.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у неврахуванні судами, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Вважає, що судами безпідставно прийнято до уваги судове рішення, яким скасовано наказ на проведення перевірки позивача, оскільки наказ на проведення документальної перевірки припинив свою дію після його виконання, тобто проведення перевірки, а відтак скасування судом наказу після його виконання не може бути наслідком відсутності податкової перевірки як юридичного факту, а також відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. Зазначає, що у даних спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності товариства з орендної плати за період з листопада 2010 року по серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.10.2012 року №4061/45-4/32816220 (надалі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки контролюючим органом 20.11.2012 року прийнято податкове повідомлення рішення від 20.11.2012 року №0003251503, яким товариству донараховано податкове зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 688 441,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 172 110,46 грн., яке отримано позивачем 28.11.2012 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі №2а/0470/12435/12 встановлено, що податковий орган в порушення вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у встановленому порядку не ознайомив позивача з наказом про призначення документальної невиїзної перевірки до початку її проведення, в наслідок чого наказ податкового органу від 08.10.2012 року №805, на підставі якого податковим органом здійснено перевірку та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, скасовано.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.