ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа №640/5081/17
адміністративне провадження №К/9901/43799/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року (головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі №640/5081/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 22.11.2016 року №798/80700/16,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач, платник податків) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківської митниці ДФС (надалі - відповідач, митний орган, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 22.11.2016 року №798/80700/16.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за вимогами статті 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність тільки з умисною формою вини (прямим умислом). Класифікуючи товар, позивач керувалась товаросупровідними документами і не знала, що зазначає невірний код товару, а отже в діях позивача відсутня вина, а отже і відсутній склад порушення митних правил. Вважає, що в даному випадку мав місце складний випадок класифікації товарів, а для накладення стягнення за помилку у класифікації товару необхідно встановити, що в процесі митного оформлення позивач подала недостовірні документи, недостовірну інформацію або приховала будь-яку інформацію. Таких фактів митним органом встановлено не було. А тому, підстав у відповідача для притягнення позивача до адміністративно відповідальності не було.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 06.06.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.
За результатами апеляційного оскарження постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову Київського районного суду м. Харкова від 06.06.2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 22.11.2016 року №798/80700/16.
Рішення апеляційного суду вмотивовано тим, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року та залишити в силі постанову Київського районного суду м. Харкова від 06.06.2017 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку відповідача, полягають у неврахуванні судами, що позивачем самостійно визначено класифікацію товару, яка не відповідає УКТЗЕД. Вважає, що позивач своїми діями заявив в митній декларації недостовірну інформацію, що істотно змінило опис товару та вплинуло на класифікацію товару згідно УКТЗЕД, визначення ставки ввізного мита у розмірі 0% та призвело до недобору митних платежів на суму 767,42 грн. відповідно до розрахунку по курсу Національного Банку України на день подання митної декларації до митного оформлення. Посилається на те, що декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей у митній декларації. Зазначає, що декларантом на момент здійснення декларування товару не були відображені усі характеристики товару в описі товару, що призвело до неправильного визначення коду цих товарів згідно УКТЗЕД та до неправомірного зменшення митних платежів.
Позивачем 09.01.2018 року до Верховного Суду подано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.2016 року позивачем, як митним брокером було подано до митного органу електронну митну декларацію на товари з зазначенням його коду згідно з УКТЗЕД. За поданою митною декларацією були встановлені порушення невірної класифікації товарів, що призвело до недобору митних платежів на загальну суму 767,42 грн. Зазначені дії позивача митним органом були кваліфіковані за статтею 485 Митного кодексу України, а саме заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення її розміру неправдивих відомостей, щодо визначення коду товару згідно УКТЗЕД.
Митним органом 22.11.2016 року була прийнята постанова в справі про порушення митних правил №798/80700/16 відносно позивача за статтею 485 Митного кодексу України, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 2302,26 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.10.2016 року до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС позивач як митний брокер (декларант) Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко Трейд" подала для митного оформлення електронну декларацію №807100000/2016/039247 в режимі "ІМ 40 АА" на товар №13 "дріт з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, з масовою часткою нікелю 2,5% або більше КУВФ. 405221.410.289 (Дріт МТС 0,630 ПР в ізоляції ниткою) - 1000 м. Дріт в ізоляції кремнеземної ниткою". Країна виробництва: RU. Код УКТЗЕД 72230001900, ставка мита 0%, а також товар №17: "Вироби міді: КУВФ 741582.430.1408 (контакт) - 12000 шт. Контакт з латуні марки Л63 (смуга ДПРНО 0.8*40 НД Л63) для виготовлення КВП і А.Марка: Л63". Країна виробництва: RU. Код УКТЗЕД 7419999000, ставка мита 0%.
Даний товар надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Овен" з республіки Білорусь за контрактом від 01.03.2016 року №01/03/16.
Митниця рішенням про визначення коду товару від 26.09.2016 року №КТ-807000013-0373-2016 змінила найменування та код товару №13 та №17. Зокрема для товару №13 вказано опис: "Проводи ізольовані на напругу до 1000В. Дріт МТН 0,630ПР в ізоляції кремнеземною ниткою. Термостійкий дріт для приєднання приладів". Код УКТЗЕД 8544499500, ставка мита 7%. Для товару №17: "Частини з`єднувача електричного: контакт КУВФ 741582.430.14.08.Матеріал - латунь, механічно оброблений", код згідно УКТЗЕД 8538909900, ставка мита - 4%.
Апеляційним судом встановлено, що згідно з товаросупровідними документами на задекларований товар, а саме: інвойсу, електронного інвойсу та декларації країни - відправлення (експортної декларації), подання яких відображено у графі 44 товарна категорія задекларованого товару відповідає категорії, вказаній позивачем.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що для митного оформлення імпортованого товару декларант надав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так для підтвердження заявленої митної вартості.
Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.
Апеляційним судом встановлено, що в протоколі про порушення митних правил від 20.10.2016 року за №798/80700/16 та в постанові у справі про порушення митних правил від 22.11.2016 року №798/80700/16 контролюючим органом не зазначено про встановлення недостовірності або невідповідності даних, наданих декларантом, їх невідповідності первинним документам або надання позивачем неповного переліку документів.
Статтею 466 Митного кодексу України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами частини першої статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Згідно з частиною першою статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Отже, митниця наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Частиною першою статті 458 Митного кодексу України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Вимоги статті 489 Митного кодексу України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.
За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частини першої статті 510 Митного кодексу України посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.