ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа №815/6804/17
адміністративне провадження №К/9901/51976/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 (колегія суддів: Кравченко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі № 815/6804/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - ТОВ "ДІК", ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - ДФС, митний орган, митниця, відповідач), про:
- визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000113/2 від 31.07.2017;
- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00832 від 31.07.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки електронної митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом. Позивач вважає рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним та таким, що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.07.2017 між Товариством (Покупець за контрактом) та Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний контракт №341/17, відповідно до умов п.1.1. якого, Продавець зобов`язаний поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, вказаний у інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.
Відповідно до п.1.2 Контракту поставка товару відбувається партіями, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та визначається в Замовленні, наданому Покупцем. Загальна кількість поставленого товару складається з кількості, вказаної в інвойсі по кожній партії товару.
За умовами контракту Фірма "FRUTOPOLIS S.A." поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" партію товару за специфікацією №25 від 28.07.2017 року, а саме:
- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках 1530 шт., на 20 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, вага "брутто" - 16539 кг, вага "нетто" - 15474 кг., на загальну суму: 5725,38 євро, де 0,37 євро за 1 кг, без урахування транспортних витрат;
- нектарин, класу А, у пластикових ящиках 470 шт., на 6 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, вага "брутто" - 5213 кг, вага "нетто" - 4888 кг., на загальну суму: 2346,24 євро, де 0,48 євро за 1 кг, без урахування транспортних витрат.
01.03.2016 між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та ТОВ "Брокерська Експедиційна компанія "Атаман-Груп" укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №211/16.
На виконання умов зазначеного Договору декларантом ОСОБА_1, з метою митного оформлення товару до митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС була подана електрона митна декларація №UA500060/2017/012850 від 31.07.2017, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною зовнішньо-економічного контракту №341/17 від 05.07.2017.
На підтвердження митної вартості задекларованих товарів позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №341/17 від 05.07.2017; специфікацію №25 від 05.07.2017; інвойс №081 від 28.07.2017; прайс-лист від 25.07.2017; пакувальні листи від 28.07.2017; калькуляція від 05.07.2017; сертифікат походження товару форми EUR.1 №А760130; митну декларацію країни відправлення 17GREX410100049917 від 28.07.2017; документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП) та інші документи, обумовлені ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2017/012850 від 31.07.2017, митницею в адрес декларанта було направлено електронне повідомлення, в якому митниця повідомила декларанта про виявлення в поданих документах розбіжностей та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та запропонувала декларанту для підтвердження митної вартості товарів протягом 10 днів надати додаткові документи, які передбачені п.3 ст.53 МК України, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що митним органом в електронній декларації виявлені наступні недоліки:
- в декларації країни відправлення від 28.07.2017 №17GREX410100049917 не визначено клас товару, що не дає змоги перевірити вартість товару;
- для підтвердження витрат на транспортування декларантом та вартості перевезення оцінюваних товарів, декларантом було надано лише: лист від "IRLUX-TRANS" SRL від 28.07.2017 б\н та рахунок-фактуру від "CATICARO-TRANS" SRL від 28.07.2017 №21, при цьому, у наданих транспортних документах (CMR від 28.07.2017 №0061402) наведені підприємства не значаться, що виключило можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України.
Позивач надав митниці додаткові пояснення по наданим документам, в яких вказав, що згідно із зовнішньоекономічним договором №341/17 від 05.07.2017, у п.7.1 якого зазначено, що товар може надходити покупцеві у тарі постачальника, яка в свою чергу включається до ціни на цей товар; щодо підтвердження витрат на транспортування відповідно до ч.2 ст.53 України до митного декларування були надані документи, що підтверджують ці витрати, а саме: договір-заявку №21-D від 25.07.2017 та довідку про транспортні витрати до кордону б\н від 10.07.2017, рахунок-фактуру №21 від 28.07.2017, акт виконаних робіт №21 від 31.07.2017, також було надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів №01/02/17-MD від 01.02.2017, який підтверджує виконання роботи по транспортуванню. Крім того, позивачем було надано специфікацію до контракту постачання товару, прайс-листи виробника, пакувальні листи від 28.07.2017 та позивач зазначив, що у всіх документах товари були розділені на класи.
31.07.2017 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000113/2, у зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00832.
Судами першої та апеляційної інстанції, також досліджено спірне питання про коригування митної вартості та як наслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості.
Відповідне коригування проведено внаслідок того, що у декларанта були виявлені розбіжності, які зазначені вище, та в подальшому були витребувані додаткові документи, а такі документи надані не були, то митним органом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, які міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме: рівень митної вартості товару №1 митної декларації є більшим (митної декларації від 25.07.2017 за №UA102150/2017/203398 та становить 0,55 дол. США\кг нетто.
Позивач, будучи незгодним з рішенням митниці про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався визначеним у п.7 ст.55 МК України механізмом отримання товару у вільний обіг під фінансові гарантії, додатково сплативши митні платежі з визначеної відповідачем митної вартості товарів.
04.10.2017 позивач подав скаргу до Одеської митниці ДФС та додаткові документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а саме: копію завіреного печаткою митного органу Греції інвойсу №81 від 28.07.2017; копію експортної митної декларації, завірену печаткою митного органу Греції; копію довідки з ТПП Греції; калькуляцію вартості товарів зазначених в інвойсі №81 від 28.07.2017; копію платіжного доручення в іноземній валюті та заявки на придбання іноземної валюти; бухгалтерську довідку. Однак скарга залишена відповідачем без задоволення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 у задоволенні позовних вимог було відмовленою.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах, а також після відмови у наданні додаткових документів цілком правомірно провів консультації з декларантом для обрання методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями, та прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 апеляційну скаргу задоволено. Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем доведено правомірне застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів того факту, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товарів містили розбіжності або суперечності, які б унеможливлювали підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Відповідачем, на рішення суду апеляційної інстанції, подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач зазначає, що ненадання декларантом та уповноваженою ним особою до митного оформлення в повному обсязі документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини першої статті 54 МК України.
Також, відповідач зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З таких підстав, позивач просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 скасувати, та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017.
Письмових заперечень та/або письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.