ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа №814/2605/17
адміністративне провадження №К/9901/52689/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №814/2605/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області про скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Запорожана Д. В., суддів Яковлєва О. В., Танасогло Т. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач) з вимогою визнати незаконним і скасувати наказ ГУ ДФС у Миколаївській області від 01 листопада 2017 року №537 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на нього було безпідставно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач доводить, що своєчасно та в межах своїх повноважень ужив вичерпних заходів для організації контрольно-перевірочних заходів щодо ризикових суб`єктів господарювання.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом ГУ ДФС у Миколаївській області від 20 грудня 2016 року №309-о позивача призначено на посаду заступника начальника управління - начальника Відділу координації бюджетного процесу управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем.
4. Наказом ГУ ДФС у Миколаївській області від 23 грудня 2016 року №4026-о на позивача покладено виконання обов`язків заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області.
5. Розпорядженням ГУ ДФС у Миколаївській області від 09 лютого 2017 року №7-р створено робочу групу з відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, керівником якої призначено позивача.
6. Пунктом 2.1 вказаного розпорядження робочій групі доручено забезпечити належну організацію роботи з відпрацювання ризикових підприємств за усіма категоріями уваги відповідно до вимог Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС від 28.11.2015 №543.
7. 20 жовтня 2017 року Управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області ГУ ДФС у Миколаївській області складено подання № 1003/14-29-2207 про усунення недоліків при відпрацюванні податкових ризиків із ПДВ.
8. У поданні йшлося про те, що стан відпрацювання окремих підприємств свідчить про відсутність належної взаємодії структурних підрозділів ГУ ДФС України, належний рівень виконавської дисципліни, відсутність дієвого контролю з боку керівника робочої групи, унаслідок чого тривалий час доведені до відпрацювання ризикові суб`єкти господарювання залишаються на відпрацюванні.
9. На підставі вказаного подання начальником ГУ ДФС у Миколаївській області ініційоване службове розслідування.
10. За наслідками службового розслідування було складено висновок, у якому вказано про порушення позивачем протокольного доручення ДФС від 17.03.2017 №1-П та підпунктів 21.1.2, 21.1.3 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України.
11. Наказом Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.11.2017 №537 позивачу за неналежне виконання службових обов`язків і порушення вимог розпорядження ГУ ДФС у Миколаївській області від 09 лютого 2017 року № 7-р, що призвело до неналежного відпрацювання суб`єктів господарювання груп ризику, оголошено догану.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено:
12.1. визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01 листопада 2017 року №537 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
13. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що у діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення.
14. Як зазначив суд першої інстанції, суть проступку, що ставився в провину позивачеві, полягав у тому, що він, як керівник робочої групи з відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, застосовував неефективні методи управління та контролю, у результаті чого окремі суб`єкти господарювання не пройшли перевірки.
15. Суд першої інстанції уважав, що викладене не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, а є лише оцінкою діям позивача як керівника робочої групи. Суд першої інстанції також уважав, що в позивача як керівника робочої групи не було реальних повноважень для безпосереднього впливу на начальників інших управлінь ГУ ДФС у Миколаївській області, від яких залежала своєчасність перевірки ризикових підприємств.
16. Суд першої інстанції також звернув увагу на формулювання причин застосування до позивача дисциплінарного стягнення й дійшов висновку, що позивач не міг порушити (не виконати) доручення ДФС України від 17 березня 2017 року № 1-П щодо відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, адже воно адресоване керівникам територіальних органів ДФС, яким він не був.
17. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
18. Приймаючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, ураховуючи мету створення та обов`язки робочої групи, зміст доручення ДФС від 17 березня 2017 року №1-п, саме позивач був відповідальним за його виконання в частині вжиття своєчасних та ефективних заходів з відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, для чого мав забезпечити належну організацію роботи на цьому напрямку.
20. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, матеріали службового розслідування підтверджують, що вжиті позивачем заходи не були ефективними та зводилися до надання доручень і нагадувань про необхідність їхнього виконання, а дієвих управлінських рішень для налагодження оптимальної взаємодії підрозділів, відповідальних за перевірку ризикових суб`єктів господарювання, доведених ДФС, позивач не вживав.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
21. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
22. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
23. Позивач наполягав на тому, що дисциплінарне стягнення до нього було застосовано за порушення доручення ДФС України від 17 березня 2017 року № 1-П, адресатом якого він не був.
24. Позивач також зазначав, що в межах своїх повноважень уживав вичерпних заходів для "відпрацювання" ризикових суб`єктів господарювання.
25. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
26. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т. Г., суддям Бевзенку В. М., Смоковичу М. І.
27. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
28. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 24 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
29. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
30. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
32. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX.
34. Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначено у Законі України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
35. Відповідно до пунктів 3 частини першої статті 2 Закону №889-VІІІ посада державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
36. Згідно з пунктами 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону №889-VІІІ державний службовець зобов`язаний забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
37. Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
38. Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.