ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 822/1093/18
адміністративне провадження № К/9901/57595/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №822/1093/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року, прийняте в складі: головуючого судді Петричковича А.І., і на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів Драчук Т.О., Загороднюка А.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ НП України в Хмельницькій області) з вимогами: визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП України в Хмельницькій області від 26 лютого 2018 року №57о/с у частині звільнення рядового поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області, згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIІI "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIІI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області; зобов`язати ГУ НП України в Хмельницькій області відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що успішно пройшов конкурс і 01 березня 2017 року був призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області. Із серпня 2017 року керівництво ГУ НП України в Хмельницькій області протиправно намагалося відправити його на стажування у Донецьку область. За станом здоров`я і за сімейними обставинами він неодноразово просив відтермінувати таке стажування, однак на нього "тиснули". На думку позивача, стажування у Донецькій області - це дискримінація з боку відповідача за те що він раніше проходив службу в міліції, що є неприпустимим відповідно до частини другої статті 24 Конституції України. Позивач указує, що він, мати та брат неодноразово зверталися зі скаргами на протиправні дії відповідача до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і до Голови Національної поліції України, проте скарги по суті не були розглянуті, відповіді приходили беззмістовні, немотивовані. З огляду на це 24 лютого 2018 року під моральним і психологічним тиском відповідача позивач подав рапорт на звільнення за власним бажанням.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з жовтня 2003 року проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ та Національної поліції України. Останнє спеціальне звання - "рядовий поліції", остання посада - інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області.
4. Рапортом від 24 лютого 2018 року на ім`я начальника ГУ НП України в Хмельницькій області позивач просив звільнити його із займаної посади та зі служби в поліції з 26 лютого 2018 року на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIІI (за власним бажанням), у зв`язку з сімейними обставинами та погіршенням стану здоров`я (том 1, а.с. 139).
5. Відповідно до подання від 24 лютого 2018 року начальник Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області полковник поліції ОСОБА_2 клопоче про звільнення з Національної поліції України рядового поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області (том 1, а.с. 140).
6. Згідно з витягом наказу ГУ НП України в Хмельницькій області від 26 лютого 2018 року №57о/с "По особовому складу", відповідно до Закону №580-VIІI з 26 лютого 2018 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) рядового поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2018 році терміном 3 доби, установивши премію за лютий 2018 року в розмірі 107,7%. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 13 років 10 місяців 06 днів, з урахуванням пільгової служби - 14 років 06 місяців 07 днів. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 24 лютого 2018 року (том 1, а.с. 141).
7. Не погодившись з такими рішеннями, уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
9. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки останній у своєму рапорті від 24 лютого 2018 року особисто зазначив, що просить звільнити його за власним бажанням саме з 26 лютого 2018 року, що й було вирішено відповідачем, а щодо посилання позивача про написання цього рапорту під тиском судом не було встановлено об`єктивних доказів щодо цього, адже: 1) рапорт позивачем написано власноручно; 2) позивач з серпня 2017 до 24 лютого 2018 року (дата написання рапорту) не оскаржував жодних дій чи рішень щодо нього керівництва поліції, які вважав протиправними, про що свідчить відсутність його відповідних скарг (рапортів) чи звернень до суду, а звернення його матері і брата стосувалися питання стажування в Донецькій області, яке не є предметом цього судового розгляду і не стало підставою звільнення.
V. Провадження в суді касаційної інстанції
10. 27 липня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року і на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року.
11. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
12. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що саме примусове направлення його на стажування у Донецьку область стало підставою для його звільнення зі служби в поліції. Скаржник наголошує, що з боку керівництва відповідача на нього здійснювався моральний та психологічний тиск щодо проходження такого стажування, який розпочався ще з серпня 2017 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи скарги його матері та брата, а також його особистий рапорт на ім`я начальника ГУ НП України в Хмельницькій області ОСОБА_3 від 19 січня 2018 року про те, що він не дає згоди на стажування в Донецькій області. Мотивує, що тиск на нього також вчинювався шляхом прийняття наказу ГУ НП України в Хмельницькій області від 09 лютого 2018 року №221 "Про направлення працівників ГУ НП України в Хмельницькій області до ГУ НП України в Донецькій області для проходження стажування" і службової телеграми ГУ НП України в Хмельницькій області від 23 лютого 2018 року №514/121/12/01-2018.
13. Скаржник указує, що начальник Шепетівського відділу поліції ГУ НП України в Хмельницькій області погрожував, що без поїздки на стажування в зону антитерористичної операції він служити в поліції не буде і його звільнять зі служби за невиконання наказу про проходження стажування. Щоб не бути звільненим з роботи "по статті" він написав рапорт на звільнення.
14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М. суддям Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 травня 2020 року №746/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
17. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
18. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
19. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.
20. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
24. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом №580-VIІI.
25. Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIІI поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
26. Згідно з частиною першою статті 48 Закону №580-VIІI призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.