ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 805/1102/17-а
адміністративне провадження № К/9901/41362/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року (головуючий суддя Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби м. Дніпро про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" (далі -ТОВ "Електроналадка", Товариство) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби м. Дніпро (далі - Дніпропетровське управління Офісу ВПП ДФС м. Дніпро), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року № 0000854700.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, позов Товариства задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС м. Дніпро №0000854700 від 29 грудня 2016 року про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 93224,40 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів касаційної скарги її заявник вказує, що під час проведення перевірки податкової звітності позивача встановлено, що платником податків порушено терміни сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим скаржник вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте за наявності правових підстав.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Електроналадка" перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу ВПП ДФС м. Дніпро.
27 лютого 2015 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за №9081180618, в якій самостійно визначено авансові внески, які підлягатимуть сплаті у 2015 році щомісячно, у сумі 932244,00 грн.
Офісом ВПП ДФС проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт №1792/28-01-47-31386990 від 9 грудня 2016 року.
Перевіркою встановлено порушення Товариством пункту 57.1 статті 57, з урахуванням підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України, пункту 98 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за грудень 2015 року у сумі 932244,00 грн.
За наслідками встановлених перевіркою порушень, 29 грудня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000854700, яким позивачу донараховано штрафні санкції в розмірі 93224,40 грн за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання в сумі 932244,00 грн (з 30 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року).
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з відсутності правових підстав для застосування до підприємства штрафних санкцій, оскільки ним не допущено несвоєчасності сплати узгоджених грошових зобов`язань.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 2 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року №1669-VII (далі Закон №669-VII), згідно зі статтею 1 якого період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.