ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 819/3178/15
адміністративне провадження № К/9901/36354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільське ремонтно-будівельне управління №4" до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання рішень нечинними,
установив:
У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільське ремонтно-будівельне управління №4" (далі - ТОВ "Тернопільське РБУ-№4", Товариство) звернулося до суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просило визнати нечинними: рішення про застосування штрафних санкцій від 11 серпня 2015 року №0094941705; податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2015 року №0003431705; податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0094851705 та вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску від 11 серпня 2015 року №Ю-0094901705.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано рішення №0003411705 від 22 червня 2015 року, податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2015 року №000343170, податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0094851705, вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску від 11 серпня 2015 року №Ю-0094901705.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року в частині визнання протиправним та скасування рішення №0003411705 від 22 червня 2015 року та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення від 11 серпня 2015 року №0094941705; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Скаржник вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства в частині невідображення в бухгалтерському обліку заробітної плати, виплаченої найманим працівникам, оскільки такі факти підтверджуються поясненнями працівників.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення без змін як законні й обґрунтовані.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 15 квітня 2015 року надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 щодо порушення ТОВ "Тернопільське РБУ-4" законодавства про працю.
Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тернопільське РБУ-4", з питань правильності нарахування, повноти обчислення та своєчасності внесення до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 1 березня 2013 року по 31 березня 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки від 21 травня 2015 року.
Перевіркою встановлено факти виплати працівникам Товариства у 2013 - 2015 роках необлікованого доходу на загальну суму 47168,43 грн, що призвело до неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 6130,04 грн; несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету; несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 1 січня 2014 року по 31 березня 2015 року; подання до Тернопільської ОДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум нарахованого та утриманого з них податку за І - IV квартали 2013 року та І - IV квартали 2014 року, з недостовірними відомостями, що призвело до зменшення податкових зобов`язань платників податків (неутриманий та неперерахований податок на доходи з фізичних осіб при виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; неутримання єдиного внеску з виплати необлікованого доходу на суму 47168,43 грн. у вигляді заробітної плати вказаним працівникам.
За наслідками встановлених перевіркою порушень 22 червня 2015 року відповідачем прийнято: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0003411705 на суму 9933,67 грн; податкове повідомлення-рішення №0003431705, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 12297,31 грн; вимогу про сплату недоїмки з єдиному соціальному внеску №Ю-0003421705 в сумі 19867,34 грн.
За наслідками адміністративного оскарження Державна фіскальна служба рішенням від 24 липня 2015 року №1214/10/19-00-10-01-06/7507 скасувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 22 червня 2015 року №100003241705 та рішення Тернопільської ОДПІ від 22 червня 2015 року №0003411705, зобов`язала Тернопільську ОДПІ сформувати і надіслати ТОВ "Тернопільське РБУ-4. Відповідно, нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) та прийняти нове рішення про застосування штрафних санкцій.
11 серпня 2015 року відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0094851705 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та нову вимогу про сплату боргу №Ю-0094901705.
Окрім того, рішенням від 31 липня 2015 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області збільшено на 11010,44 грн розмір штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 22 червня 2015 року №0003431705.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що пояснення фізичних осіб є недостатніми для висновку про порушення позивачем положень податкового законодавства та законодавства про працю.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погодився, однак вважав помилковим скасування цим судом рішення №0003411705 від 22 червня 2015 року, оскільки таке переглядалось ГУ ДФС у Тернопільській області й за наслідками такого перегляду було скасоване із винесенням нового рішення №0094941705 від 11 серпня 2015 року, яке і є предметом судового оскарження.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.