ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 819/1399/17
адміністративне провадження № К/9901/45800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року (головуючий суддя Іщук Л.П., судді Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна" про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - ГУ ДФС у Тернопільській області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна" (далі - ТОВ "Аскор-Україна") про стягнення податкового боргу з платежу адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 236 777,15 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить ТОВ "Аскор-Україна".
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Аскор - Україна" (код ЄДРПОУ 24627614), шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належать відповідачу заборгованість перед бюджетними та державними цільовими фондами по платежу адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 236777,15 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Тернопільській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року залишити в силі.
ТОВ "Аскор-Україна", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що судом першої інстанції невірно визначено час узгодження податкового зобов`язання та не встановлено факту набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, не враховано, що підстав для стягнення коштів немає, оскільки податкове повідомлення - рішення на суму 236777,15 грн контролюючим органом не приймалось та не вручалось відповідачу, як цього вимагають норми статей 42, 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Податкова вимога від 5 серпня 2015 року, винесена за наслідками розгляду адміністративного позову ДФС України до ТОВ "Аскор-Україна" про стягнення фінансових санкцій у справі №2-а/1970/3484/12 (судове рішення набрало законної сили 9 лютого 2015 року), яка зазначена позивачем, як підстава для стягнення, не може бути такою підставою, оскільки судове рішення, внаслідок якого вона винесена, скасоване у зв`язку з нововиявленими обставинами. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення про стягнення боргу, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Департаментом САТ ДПС України на підставі Акта перевірки від 12 липня 2012 року № 188/21-1/24627614, яким зафіксовано факт зберігання ТОВ "Аскор-Україна" алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, що є порушенням вимог статті 11 закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", 17 серпня 2012 року прийнято рішення № 000197 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 236777,15 грн.
Не погодившись із рішення від 17 серпня 2012 року № 000197 про застосування фінансових санкцій, ТОВ "Аскор-Україна" звернулось до суду з позовом про його скасування.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі №2-а-1970/3158/12, у задоволенні позову ТОВ "Аскор-Україна" до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України в Тернопільській області, Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв в тютюнових виробів Державної податкової служби України про визнання нечинним та скасування Акта перевірки від 12 липня 2012 року та визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17 серпня 2012 року № 000197 відмовлено.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівською апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2015 року у справі № 2-а/1970/3484/12, адміністративний позов ДФС України до ТОВ "Аскор-Україна" про стягнення фінансових санкцій задоволено. Стягнуто з ТОВ "Аскор-Україна" у доход держави фінансові санкції у розмірі 236777,15 грн.
17 серпня 2015 року ТОВ "Аскор-Україна" подало до суду заяву про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі №2-а/1970/3484/12 заяву ТОВ "Аскор - Україна" про скасування постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами задоволено, з підстав, що відповідачу не надсилалась податкова вимога. У позові ДФС України про стягнення фінансових санкцій з ТзОВ "Аскор-Україна" у вигляді штрафу у сумі 236777,15 грн відмовлено.
У зв`язку з викладеним ГУ ДФС у Тернопільській області у серпні 2017 року звернулося до суду з позовом про стягнення податкового боргу з платежу адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 236 777,15 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить ТОВ "Аскор-Україна".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом 5 серпня 2015 року ТОВ "Аскор-Україна" було надіслано податкову вимогу про сплату 236777,15 грн штрафних (фінансових) санкцій, яка не оскаржена, а тому з цієї дати податкове зобов`язання є узгодженим. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки відповідачем добровільно не сплачено узгоджене податкове зобов`язання, то такий податковий борг підлягає до стягнення у судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення. Прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні ПК України у разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме ПК України. Приписи статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам ПК України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами ПК України. Враховуючи те, що податковим органом не приймалось податкове повідомлення - рішення, а лише рішення про застосування фінансових санкцій, що суперечить податковому законодавству, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для винесення податкової вимоги і відповідно, для стягнення боргу, не було, отже, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.
Виробництво, експорт, імпорт, оптова і роздрібна торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР).
Частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Частинами четвертою, п`ятою статті 17 цього ж Закону передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
При цьому, передбачені відповідними рішеннями суми фінансових санкцій підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом. Визначені такими рішеннями суми грошових зобов`язань підлягають сплаті як грошові зобов`язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов`язковим направленням платникові податків податкових вимог).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1, статті 14 ПК України визначено, що грошовим зобов`язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.