ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 805/1698/16-а
адміністративне провадження № К/9901/26632/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Кошкош О.О. від 25 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О. від 21 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експериментально-механічний Курахівський завод" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило: 1) визнати протиправними дії Інспекції щодо неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних Товариства від 29 липня 2015 року №6 та від 14 вересня 2015 року №2; 2) визнати прийнятими і зареєстрованими в ЄРПН податкові накладні від 29 липня 2015 року №6 та від 14 вересня 2015 року №2 протягом операційного дня - 07 червня 2016 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що відповідачем протиправно відмовлено Товариству у реєстрації в ЄРПН податкових накладних у зв`язку із спливом встановленого пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України строку у 180 календарних днів з дати їх складання, оскільки вказана норма взагалі не визначає терміну, протягом якого мають бути зареєстровані податкові накладні в ЄРПН; вважає, що платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні протягом 365 днів з дати їх складення, про що свідчить зміст пункту 198.6 статті 198 ПК України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у задоволенні позову Товариства відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120-1 ПК України, а тому дійшов висновку, що здійснення реєстрації Товариством податкових накладних, складених 14 вересня 2015 року та 29 липня 2015 року, лише 07 червня 2016 року свідчить про порушення відповідного строку й, як наслідок, необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм пункту 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі вказувало на помилковість позиції судів у даній справі, оскільки вважає, що згідно положень пункту 198.6 статті 198 ПК України платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні протягом 365 днів з дати їх складення, а норми статті 120-1 цього Кодексу лише встановлюють відповідальність за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних протягом певного періоду й не визначають підстав для відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації.
Інспекція у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство зареєстровано як юридична особа та є платником ПДВ.
29 липня та 14 вересня 2015 року Товариством як продавцем складено податкові накладні №6 на суму 227909,04 грн. (у тому числі ПДВ 37984,84 грн.) та №2 на суму 198720,00 грн. (у тому числі. ПДВ 33120,00 грн.) відповідно.
07 червня 2016 року вказані податкові накладні Товариство надіслало до ДФС для реєстрації в ЄРПН.
Згідно квитанцій №1 від 07 червня 2016 року податкові накладні доставлені до центрального рівня ДФС, однак не прийняті до реєстрації із зазначенням причини відмови у прийнятті - порушено вимоги пункту 120.2 статті 120 ПК України, а саме дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкові накладні виписано за минулий період (314 та 267 днів від дати реєстрації відповідно).
Вважаючи, що підстави для неприйняття податкових накладних відсутні, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Так, вимогами абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з абзацами четвертим, восьмим пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).