ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/6818/18
адміністративне провадження № К/9901/859/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 серпня 2018 року (суддя Васильченко І.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (суддя-доповідач Бужак Н. П.; судді: Губська О.А., Костюк Л.О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" як оператора спільної діяльності між ПАТ "Укргазвидобування", ТОВ "Карпатигаз" та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10 червня 2002 року
до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" як оператор спільної діяльності між ПАТ "Укргазвидобування", ТОВ "Карпатигаз" та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10 червня 2002 року (надалі також - Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2018 року № 0008251211.
Посилаючись на невідповідність оскаржуваного індивідуального акта вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Позивач, зокрема, зазначив, що висновки Відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення строків сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, є необґрунтованими, оскільки платником платків вжито всі залежні від нього дії з метою сплати відповідної суми зобов`язання.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, позов задоволено повністю.
Скасовуючи оскаржуваний індивідуальний, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Позивачем виконано дії щодо своєчасної сплати самостійно узгодженого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами за квітень 2016 року, неперерахування грошового зобов`язання не є наслідком винних дій платника податку, а тому до нього не може бути застосована відповідальність у вигляді накладення штрафу.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач з доводами та вимогами скаржника у надісланому відзиві не погоджувався, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін. Вказував, що судами при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
Відповідач до суду касаційної інстанції також скерував пояснення, а Позивач - відповідь на такі пояснення.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки Позивача складено акт від 17 січня 2018 року №391/16-31-12-11-30/337054782, згідно з висновками якого Позивачем допущено порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року в сумі 15 676 294, 90 грн., передбаченого пунктом 57.3 статті 57, пунктом 257.5 статті 257 Податкового кодексу України, а саме: по строку сплати 30 травня 2016 року фактично сплачено 31 травня 2016 року (платіжне доручення від 30 травня 2016 року №1446, тобто з затримкою сплати на 1 календарний день).
На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2018 року №0008251211, Позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 1 567 629, 49 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 9 травня 2016 року Позивачем подано податкову декларацію від 19 травня 2016 року № 62, в якій визначено податкове зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року на суму 16 664 141, 25 грн.
З метою своєчасності та повноти сплати зазначеного податкового зобов`язання Позивачем в електронній системі "Система дистанційного банківського обслуговування клієнтів iFOBS" (Клієнт-Банк) сформовано та направлено на проведення платежу обслуговуючому банку - ПАТ "Сбербанк" електронні платіжні доручення від 30 травня 2016 року: № 1445 на суму 987 846,38 грн. по рентній платі за газовий конденсат та № 1446 на суму 15 676 294,87 грн. по рентній платі за природний газ.
Як встановлено судом першої інстанції, платіжний документ від 30 травня 2016 року № 1446 отриманий ПАТ "Сбербанк" 30 травня 2016 року о 16 год. 41 хв.
ПАТ "Сбербанк" здійснювало розрахункове обслуговування Позивача в електронній системі "Клієнт-банк" відповідно до додаткової угоди від 17 серпня 2012 року№2, укладеної до договору банківського рахунку №Т130-010000077 від 17 серпня 2012 року.
Відповідно до умов пункту 3.5 додаткової угоди №2 від 17 серпня 2012 року визначено, що електронні платіжні документи приймаються та виконуються банком в операційний час, що встановлений банком, виключно в день отримання таких електронних платіжних доручень. При цьому, операційний час банку з 09:00 до 17:00 години. Електронний платіжний документ, що надійшов до банку після вказаного вище часу - у разі наявності технічної можливості та за плату, визначену Тарифами, виконуються в день отримання електронних платіжних документів.
Відповідно до листа ПАТ "Сбербанк" від 12 березня 2018 року вих.№3957/4/07-2-1, що 30 травня 2016 року платіжний документ №1446 клієнта ТОВ "Карпатигаз" на суму 15 676 294,87 грн. надійшов до банку після закінчення операційного часу засобами системи Клієнт-банк "IFOBS".
ПАТ "Сбербанк" здійснив спробу проведення вказаного платежу, прийнявши платіжне доручення №1446 клієнта ТОВ "Карпатигаз" на суму 15 676 294,87 грн., оформлене клієнтом належним чином згідно законодавства України та відправлене до Банку з наявними електронними цифровими підписами о 17:58 год., здійснивши його обробку і відправку до СЕП НБУ (94-96).
Проте, вказаний платіж був відхилений центральною розрахунковою палатою НБУ, оскільки на той момент вже були заборонені усі початкові платежі за режимом роботи СЕП.
У зв`язку з цим платіжне доручення №1446 клієнта ТОВ "Карпатигаз" на суму 15 676 294,87 грн. було повторно виконано ПАТ "Сбербанк" - 31 травня 2016 року о 09:28 год.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, Відповідач зазначає, що при розгляді справи не враховано, що платіжне доручення, яке не містило зокрема всіх обов`язкових реквізитів, отримано банком поза межами операційного дня, при цьому на рахунку Позивача не було достатньої кількості коштів для оплати відповідних зобов`язань.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу)
У запереченні на касаційну скаргу Позивач посилається на те, що відповідне платіжне доручення скероване на адресу банку у межах операційного часу, а саме о 16 год 41 хв. 30 травня 20216 року, проте з незалежних від платника податків причин не було виконане банком, при цьому останнім не заперечувалось наявність всіх обов`язкових реквізитів у платіжному дорученні.
Крім того Позивач посилався на наявність судової практики Верховного суду, яка підтверджує позицію судів першої та апеляційної інстанції.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 названого Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до приписів пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).
Водночас, згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл (пункт 252.23 статті 252 ПК України).