ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2021 року
Київ
справа №520/12594/17
адміністративне провадження №К/9901/56039/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2017 року у складі судді Васильків О.В. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Танасогло Т.М. (головуючий), суддів: Запорожана Д.В., Яковлєва О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення заборгованості, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати його право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком;
1.2 - зобов`язати відповідача виплатити позивачу заборгованість у розмірі 7396,00 грн.
2. Київський районний суд м. Одеси постановою від 23 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, позов задовольнив.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що з урахуванням загально-правових засад пріоритетності закону над урядовими нормативними актами, суд прийшов до висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII), як нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу у порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 5 квітня 2017 року "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - постанова КМУ №223), якою істотно звужено обсяг встановлених законом прав позивача щодо отримання грошової допомоги. Крім того, на час виплати допомоги зміни до вказаних статей Закону №3551-XII Верховною Радою України не вносились, вона не визнана неконституційною, будь-яких інших законодавчих актів щодо визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня не приймалося.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 Позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, у зв`язку із чим перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області та має право на пільги, встановлені Законом №3551-XII.
3.2 Відповідно до копії відповіді УПСЗН від 8 вересня 2017 року позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області з 27 листопада 2003 року як інвалід війни II групи. Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни до 5 травня у 2017 році виплачувалась на підставі постанови КМУ №223 та здійснювалась у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин - II групи - 3100 грн.
3.3 Уважаючи, що розмір отриманої одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення судів та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, зокрема, що в 2017 році виплата позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІ групи здійснена правомірно у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Відповідно до статті 13 Закону №3551-XII (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
8. Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI частину п`яту статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
9. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI.
10. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
11. Частиною першою статті 17-1 вказаного Закону встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.