ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1150/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу виконуючого обов`язки заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (судді: Козир Т. П., Чорногуз М. Г., Агрикова О. В. ) та ухвалу Господарського суду Київської області від 01.06.2020 (суддя Подоляк Ю. В.), у справі
за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: 1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, 2) Державного підприємства "Іванківське лісове господарство",
до 1) Феневицької сільської ради, 2) Іванківської районної державної адміністрації, 3) Приватного підприємства "Іванків-Ігма"
про визнання недійсним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи
1.1. У травні 2020 року заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) та Державного підприємства "Іванківське лісове господарство" (далі - ДП "Іванківське лісове господарство") до Феневицької сільської ради (далі - сільська рада), Іванківської районної державної адміністрації (далі - державна адміністрація), Приватного підприємства "Іванків-Ігма" (далі - ПП "Іванків-Ігма"), у якій просив суд:
- визнати поважними причини пропуску строків позовної давності за даним позовом;
- визнати недійсним та скасувати розпорядження державної адміністрації "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 16.05.2011 № 449;
- визнати недійсним типовий договір оренди землі від 15.02.2012, укладений між ПП "Іванків-Ігма" та сільською радою.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, яка передана в оренду за спірними розпорядженнями і договором, накладається на землі лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні ДП "Іванківське лісове господарство" в кварталі № 50 Феневицького лісництва, належить до земель державної власності лісогосподарського призначення та не може передаватися в оренду для комерційних цілей, тому спірне розпорядження, яке прийняте державною адміністрацією поза межами власних повноважень, з порушенням норм Земельного кодексу України та Лісового кодексу України, підлягає скасуванню, а укладений на його підставі договір оренди - визнанню недійсним.
1.3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2020 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано прокурора усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху документи зазначені в ухвалі суду.
1.4. На виконання зазначеної ухвали прокурор 22.05.2020 направив до Господарського суду Київської області лист від 22.05.2020 № 35/1-642вих20.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020, позовну заяву повернуто прокурору на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. В обґрунтування ухвали суд першої інстанції послався на те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП "Іванківське лісове господарство", порушив положення абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Оскільки прокурор не усунув недоліки позовної заяви в частині належного обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Державного підприємства "Іванківське лісове господарство", суд дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 та ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2020, прокурор звернувя до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
3.2. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 2, 4, 7, 11, частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор зазначає, що суди не врахували при винесенні оскаржуваних судових рішень висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4654/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 361/6817/16-ц, від 08.11.2019 у справі № 707/2307/16-ц, від 13.11.2019 у справі № 372/391/17, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі державних лісогосподарських підприємств).
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувані у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
4.2. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання недійсним і скасування розпорядження органу державної влади та визнання недійсним договору оренди землі. Предметом касаційного перегляду є ухвала про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
4.3. Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
4.4. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
4.5. Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
4.6. Як зазначалося, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2020 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано прокурора усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху наступні документи:
- письмові пояснення з обґрунтуванням відповідності наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі ДП "Іванківське лісове господарство" приписам абзацом 3 частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
- докази повідомлення про звернення до суду з даною позовною заявою Управління, ДП "Іванківське лісове господарство";
- докази доплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви в розмірі 362 грн;
- належним чином засвідчені копії письмових доказів доданих до матеріалів позовної заяви.
4.7. Як установлено судами, на виконання цієї ухвали прокурор у листі від 22.05.2020 в обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді у цій справі, посилався на те, що позивачі є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах згідно з положеннями статті 28 Лісового кодексу України. Прокурор зазначав, що здійснює представництво інтересів держави в суді в особі ДП "Іванківське лісове господарство", яке, на думку прокурора, не є державною компанією і законодавство України не містить визначення поняття "державна компанія". У зв`язку з порушенням інтересів держави, пред`явлення позову у цій справі в особі ДП "Іванківське лісове господарство" викликано саме захистом інтересів держави в суді, оскільки вказане підприємство, як уповноважений орган з управління лісовим та мисливським господарством, не вжило заходів щодо повернення незаконно переданої в оренду земельної ділянки лісового господарства.
4.8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду позовну заяву прокурора, виходив із того, що прокурор порушив положення абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Відтак прокурор не довів підстав можливості здійснення ним законного представництва в суді інтересів держави в особі ДП "Іванківське лісове господарство".
4.9. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. (частина третя). Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої).