ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13605/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Акватера" - Колосовського Ю.О.,
відповідача - акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Самсоновича О.А.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Банк)
на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2019
(суддя Усатенко І.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020
(головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М. і Майданевич А.Г.)
зі справи № 910/13605/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акватера" (далі - Товариство)
до Банку
про стягнення 4 834 891,83 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 4 834 891,83 грн. і обґрунтовано тим, що відповідач у порядку регресу несвоєчасно сплатив суму виконаного зобов`язання за договором іпотеки, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача "втрати від інфляції" та 3 % річних на зазначену суму.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020: позов задоволено; з Банку стягнуто на користь Товариства 3% річних у сумі 1 281 061,50 грн., "втрати від інфляції" в сумі 3 553 830,33 грн. і відповідну суму судового збору.
3. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю відповідних позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк, зазначаючи про ухвалення рішення та постанови попередніх судових інстанцій з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права, просить: скасувати зазначені рішення та постанову і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; здійснити розподіл судових витрат зі справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки судами застосовано відповідальність за відсутності правових підстав для цього.
6. Судами неправильно застосовано норми частини третьої статті 42 Закону України "Про іпотеку" у взаємозв`язку із статтею 530 ЦК України, за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
Доводи іншого учасника справи
7. Товариство у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що судами попередніх інстанцій були ухвалені законні та обґрунтовані рішення в результаті правильного встановлення обставин справи та застосування до них належних норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2018 у справі № 910/22722/17 за позовом Товариства до Банку "Приватбанк" про стягнення 24 977 962 грн., яке набрало законної сили, встановлено, що між Національним банком України (кредитор) і Банком (позичальник) 03.03.2009 було укладено кредитний договір № 19 (далі - Договір № 19), відповідно до пункту 1.2 якого у рахунок відкритої кредитної лінії кредитор надає позичальнику кредит на суму 5 000 000 000 грн. на строк з 03.03.2009 по 03.03.2010 зі сплатою 16,5 відсотка річних.
9. 29.05.2014 Національним банком України (іпотекодержатель) і Товариством (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 35 (далі - Договір № 35), який забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Договору №19 із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями.
10. Відповідно до Договору № 35 Товариство в забезпечення виконання Банком зобов`язань за Договором №19 надало в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно згідно з описом вартістю 24 977 962 грн.
11. 24.10.2017 Товариство на вимогу Національного банку України перерахувало йому кошти в розмірі 24 977 962 грн. - в обсязі забезпечених зобов`язань по Договору № 35.
12. Згаданим рішенням господарського суду міста Києва зі справи № 910/22722/17, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду та Верховного Суду, позов Товариства до Банку задоволено, стягнуто з Банку на користь Товариства 24 977 962 грн.
У тому ж рішенні зазначено, що Товариством у визначеному законодавством порядку було виконано взяте на себе зобов`язання перед третьою особою за Договором № 35 шляхом перерахування на користь такої особи коштів у розмірі 24 977 962 грн., а відтак у силу приписів статті 42 Закону України "Про іпотеку" до Товариства перейшло право вимагати від Банку відшкодування сплаченої суми у відповідному обсязі (право регресу).
13. Товариство зверталося до Банку з листом від 13.11.2017 № 17 (отриманий Банком 20.11.2017), яким повідомило про перерахування ним за боржника на користь кредитора суми коштів у межах взятих на себе за Договором № 35 зобов`язань та просило перерахувати кошти в розмірі 24 977 962 грн.