Постанова
Іменем України
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 524/5556/19
провадження № 61-16243 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Європейська кредитна група", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 03 липня 2020 року у складі судді Кривич Ж. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Європейська кредитна група" (далі - ТОВ "КУ "Європейська кредитна група"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал"), про визнання кредитного договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що у червні 2019 року їй почали надходити дзвінки від працівників відповідача, з яких вона довідалась про укладення начебто між нею та ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" договору про надання фінансового кредиту від 13 травня 2019 року № 3518204404/306232.
У червні 2019 року вона отримала від відповідача копію договору про надання фінансового кредиту, за умовами якого товариством надано позичальнику фінансовий кредит у розмірі 6 700,00 грн, строком на 15 днів, але у будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором, тобто строк дії договору не встановлено у розумінні положень ЦК України. У пункті 1.3. договору про надання фінансового кредиту визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує 693,5 % річних від суми кредитуу розрахунку 1,9 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Договір про надання фінансового кредиту нею не підписаний, сторони не погодили всі істотні його умови. Оспорюваний договір містить несправедливі умови, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків, направлених на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
Також відсутні докази передачі їй відповідачем кредитних коштів, тому договір не може вважатися укладеним. Крім того, оспорюваний договір про надання фінансового кредиту суперечить положенням Закону України "Про споживче кредитування", оскільки у пункті 4.3 договору передбачена компенсація за порушення позичальником виконання зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів у вигляді пені у розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому, пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але у будь-якому випадку не більше 100 календарних днів, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливою умовою, тому наявні підстави для визнання вказаного пункту недійсним.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним пункт 4.3. договору про надання фінансового кредиту від 13 травня 2019 року № 3518204404/306232 та визнати цей договір у цілому недійсним.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 03 липня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами 13 травня 2019 року в електронній формі, містить електронний підпис позивачки та представника ТОВ "КУ "Європейська кредитна група", тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".
Позивачкою не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредитувимогам Закону України "Про захист прав споживачів", так як посилання ОСОБА_1 про ненадання відповідачем повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні оспорюваного договору і нечесну підприємницьку практику ґрунтуються виключно на її припущеннях та спростовуються самим змістом договору.
Доводи позивачки про те, що пункт 4.3 договору про надання фінансового кредиту суперечить положенням статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, оскільки цим пунктом встановлена відповідальність позичальника у разі порушення ним умов кредитного договору, а при належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.
Кредит надавався позивачці на строк до п`ятнадцяти днів та відсоткова ставка за користування кредитними коштами була їй відома у момент укладення договору, тому посилання ОСОБА_1 на несправедливі умови договору на увагу не заслуговують.
Саме позивачка ініціювала укладення оспорюваного договору, оформивши заявку на сайті відповідача, підписавши договір з використанням електронного підпису, оскільки паспортні дані клієнта, зазначені в договорі про надання фінансового кредиту, повністю відповідають паспортним даним позивачки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірний договір про надання фінансового кредитупідписаний позивачкою, як позичальником, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий відповідачем на номер телефону, зазначений позивачкою при реєстрації на сайті ТОВ "КУ "Європейська кредитна група". Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а доводи позивачки у цій частині є безпідставними.
Відповідно до інформаційної довідки товариства з обмеженою відповідальністю "Платежі онлайн" 13 травня 2019 року проведена успішна транзакція типу "виплата" на суму 6 700 грн на картку НОМЕР_1, що відповідає номеру картки, який вказано ОСОБА_1 при заповненні заявки на кредит. Доказів на підтвердження того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, ОСОБА_1 не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 524/5556/19 з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту не відповідає положенням статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", оскільки при прийнятті пропозиції про укладення договору не був заповнений формуляр заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, підписаний у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідачем належними доказами не підтверджено, що сторони погодили усі істотні умови кредитного договору, а текст договору про надання фінансового кредиту не підписаний позивачкою у розумінні статті 11 Закону України "Про електронну комерцію". Отже, не може бути письмовим доказом погодження ними істотних умов кредитного договору.
Відсутні докази того, що позивачка була належним чином ідентифікована при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній мережі відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису. Наявний у справі договір про надання фінансового кредиту не містить одноразового ідентифікатора, яким він був підписаний.
Одноразовий ідентифікатор, яким начебто був підписаний договір від 13 травня 2019 року, складається тільки з цифрової послідовності, що суперечить положенням Закону України "Про електронну комерцію". Відсутні докази передачі позивачці кредитних коштів відповідачем. ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" незаконно встановлено пеню у розмірі 693,5 % річних, чим порушено положення Закону України "Про захист прав споживачів".
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що 13 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" укладено договір про надання фінансового кредиту № 3518204404/306232, за умовами якого товариством надано позивачці фінансовий кредит у розмірі 6 700,00 грн (пункт 1.1.), строком на 15 днів, тобто до 27 травня 2019 року, але у будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (пункт 1.2.).
У пункті 1.3. договору про надання фінансового кредиту визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 693,5 % річних від суми кредиту у розрахунку 1,9 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з графіком розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 1 909,50 грн.
Відповідно до інформаційної довідки товариства з обмеженою відповідальністю "Платежі онлайн" 13 травня 2019 року проведена успішна транзакція типу "виплата" на суму 6 700 грн на картку НОМЕР_1, що відповідає номеру картки, який вказано ОСОБА_1 при заповненні заявки на кредит.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним
і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна
із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність