ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20025/19
адміністративне провадження № К/9901/27041/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду справи в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/20025/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс" до Головного управління ДПС у місті Києві, третя особа: Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: В. А. Кузьменко) від 09 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Є. В. Чаку, І. В. Федотов, Є. О. Сорочко) від 23 вересня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс" (далі - ТОВ "Центрдорресурс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, третя особа: Державна податкова служба України, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2019 року:
- № 00008711402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6 864 744,00 грн., у тому числі за основним платежем на 4 576 496,00 грн. та за штрафними санкціями 2 288 248,00 грн.;
- № 00008721402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 6 450 827,00 грн., у тому числі за основним платежем на 5 160 662,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 290 166,00 грн.;
- № 00008731402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 618 478,00 грн. за грудень 2018 року згідно податкової декларації від 18 січня 2019 року № 9307436908;
- та від 18 червня 2019 року № 0500811206, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 623226,66 грн. за порушення строків реєстрації податкових накладних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, зменшення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду виходячи з того, що господарські операції із контрагентом ТОВ "Лібер-Транс", ТОВ "Центршляхбуд" та ТОВ "Центр електронних розробок" (нова назва - ТОВ "Трейд Бенфілд Груп") підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а позивачем дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат та податкового кредиту; у межах адміністративних справ № 826/14347/18 та № 826/7129/18 позивачем оскаржувались нараховані контролюючим органом штрафні санкції за порушення ТОВ "Центршляхбуд" та ТОВ "Центр електронних розробок" (нова назва - ТОВ "Трейд Бенфілд Груп") граничних строків реєстрації податкових накладних, виписаних на ім`я позивача за спірний період; рішеннями у зазначених адміністративних справах встановлено неправомірність нарахування штрафних санкцій та зазначено, що зупинення реєстрації податкових накладних не відповідає вимогам чинного законодавства; щодо податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року № 0500811206, позивач зазначив, що у його діях, пов`язаних з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, зазначених в акті камеральної перевірки, в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутні ознаки порушення податкового законодавства, оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних у даному випадку не може розглядатися як протиправне діяння платника податку.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 червня 2019 року № 050081120, від 03 липня 2019 року № 00008711402, № 00008721402 та № 00008731402.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 20 жовтня 2020 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. 30 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку попереднього розгляду справи.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Центрдорресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2018 року, валютного - за період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2018 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 28 травня 2019 року № 354/26-15-14-02-01-14/38749259 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що позивачем було порушено, зокрема:
- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, пунктів 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 4 576 496,00 грн.;
- пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 5 160 662,00 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року в сумі 618 478 грн.;
- пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за вересень, жовтень 2017 року.
9. На підставі акта перевірки відповідачем було винесено наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2019 року, а саме:
- № 00008711402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6 864 744,00 грн., у тому числі за основним платежем на 4 576 496,00 грн. та за штрафними санкціями 2 288 248,00 грн.;
- № 00008721402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 6 450 827,00 грн., у тому числі за основним платежем на 5 160 662,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 290 166,00 грн.;
- № 00008731402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 618 478,00 грн. за грудень 2018 року згідно податкової декларації від 18 січня 2019 року №9307436908.
10. Також судами встановлено, що на підставі акта № 5233/26-15-12-06-16/38749259 від 30 травня 2019 року про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Центрдорресурс" за вересень 2017 року - квітень 2019 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0500811206 від 18 червня 2019 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 623 226,66 грн. за порушення строків реєстрації податкових накладних.
11. Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень полягає у безтоварності господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ "Лібер-Транс", а також щодо виписаних податкових накладних правовідносинам з ТОВ "Центрошляхбуд" та ТОВ "Трейд Банфілд Груп", які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, порушення строків реєстрації податкових накладних.
12. Так, щодо відносин з контрагентом ТОВ "Лібер-Транс", суди встановили, що постачання товару ТОВ "Лібер-Транс" на адресу позивача, за якою знаходяться виробничі потужності підприємства за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 86 орендовані у ПрАТ "Черкаський асфальтобетонний завод", здійснювалось на виконання Договору поставки від 14 серпня 2018 року № 59, відповідно до якого постачальник зобов`язувався поставляти і передавати у власність покупця товари, на умовах та строках вказані у специфікаціях за правилами "Інкотермс 2010". Приймання товару здійснюється в пункті призначення, який зазначено в специфікаціях до договору. Відповідно до складених специфікацій, які є невідємними частинами договору у відповідному періоді товар (стабілізуючі, полімерні, адгезивні добавки, гранвідсів, щебінь, бітум, мінеральний порошок, пісок, латекс, полімер тощо). Поставка Товару здійснюється на умовах DAP (м. Черкаси, вул. Чигиринська, 86), сплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 30 календарних днів з дня поставки товару.
13. На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "Лібер-Транс", позивачем надані належним чином завірені копії договору та належним чином оформлені первинні документи, складені в процесі виконання відповідного договору: податкові накладні, датовані серпнем-груднем 2018 року на загальну суму 24 827 320,38 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 137 886,72 грн., копії специфікацій, видаткових накладних, паспортів та сертифікатів якості на товар. Оплата за товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого у справі наявні копії відповідних платіжних доручень.
14. Суди встановили, що при укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.
15. Разом з тим, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Центрдорресурс" має право на заняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; Код КВЕД 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; Код КВЕД 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у. (основний); Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад
16. Суди окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених зі спірними контрагентом договору, також врахували те, що отримані товари від контрагента позивачем використано у своїй господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини, бухгалтерську довідку та акти звірки про обсяги виробництва готової сировини із давальницької продукції за договорами.
17. Окрім того, судами надано оцінку висновкам податкового органу стосовно порушення позивача та щодо наявності права позивача формувати податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Центрошляхбуд" та ТОВ "Трейд Банфілд Груп", а також щодо граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вересень 2017 року - квітень 2019 року (таблиця 1) в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України; відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
18. Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентом ТОВ "Лібер-Транс", підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами по справі, дійсність і достовірність яких не була спростована відповідачем.
20. Судами також зазначено, що відсутність товарно-транспортної накладної не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.
21. Посилання відповідача на те, що ТОВ "Лібер-Транс" є учасником кримінального провадження, суди відхилили, оскільки саме по собі внесення кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань не може розглядатися як беззаперечний доказ відсутності фактичного здійснення спірних операцій. При цьому, доказів наявності вироків суду відносно позивача чи його контрагентів за ознаками злочину, передбаченого частини другої статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з даним товариствами не визнані нечинними.
22. Разом з тим, враховуючи те, що під час розгляду справ № 826/14347/18 та № 826/7129/18 відповідно до вимог статті 78 КАС України було встановлено протиправність дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних, виписаних контрагентам позивача ТОВ "Центрошляхбуд" та ТОВ "Трейд Банфілд Груп", суди попередніх інстанцій вважали, що позивач мав право формувати податковий кредит по взаємовідносинам із вказаними суб`єктами господарювання.
23. А також відповідно до вказаних судових рішень, у позивача внаслідок винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 05 січня 2018 року № 0010251207 та від 17 травня 2018 року № 0290951206 була відсутня можливість зареєструвати податкові накладні на загальну суму 5 027 689,92 грн.
24. При цьому, зі змісту розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2018 року № 0500811206 суди зазначили, що загальна сума податку на додану вартість за несвоєчасно зареєстрованими податковими накладними становить 1 247 417,13 грн., що є меншою, ніж 5 027 689,92 грн., на яку у позивача було наявне право зареєструвати податкові накладні у випадку незастосування до нього штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 05 січня 2018 року № 0010251207 та від 17 травня 2018 року № 0290951206, внаслідок чого, суди дійшли висновку про те, що порушення в діях позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, які зафіксовані перевіркою відсутні, оскільки не своєчасна реєстрація податкових накладних у даному випадку не може розглядатися як протиправне діяння платника податку в розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
26. Скаржник у касаційній скарзі здійснює загальний виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями. Скаржник наполягає на допущених позивачем порушеннях податкового законодавства щодо відсутності підстав формування показників податкової звітності у відповідному податковому періодах по відносинах з контрагентом ТОВ "Лібер-Транс", внаслідок безтоварності господарських операцій щодо поставки товарів, включення до складу податкового кредиту у податковому періоді 2017 року виписаних податкових накладних ТОВ "Центрошляхбуд" та ТОВ "Трейд Банфілд Груп", які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вересень 2017 року - квітень 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність платника пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
27. З огляду на зміст касаційної скарги, скаржником визначена підстава касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на частину третю статті 351 КАС України.
28. Підстава касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, прийняли рішення без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 825/1610/17 та постанові Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року у справі № 826/2916/14.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
30. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), що підлягає застосуванню у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
32. Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2019 року № 00008711402, № 00008721402 та № 00008731402, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
33. Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
34. Пунктом 44.2. статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
35. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
36. Приписами пункту 135.2 статті 135 та пункту 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що як доходи, так і витрати, визначаються на підставі первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
37. Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
38. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
39. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
40. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
41. Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
42. Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.