ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/3451/17
адміністративне провадження № К/9901/63730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В.,
суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А.
за участю
секретаря судового засідання Кучера Р. В.
учасників справи:
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи -3 Долгова Ю. В.
представника третьої особи -4 Пуленець А. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/3451/17
за позовом ОСОБА_1
до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань,
треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України,
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Качура І. А.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я. М., суддів Кузьменка В. В., Шурка О. І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань (далі - відповідач, Конкурсна комісія), треті особи: ОСОБА_2 (далі - третя особа - 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - третя особа - 2, ОСОБА_3 ), Верховна Рада України (далі - третя особа - 3, ВРУ), Кабінет Міністрів України (далі - третя особа - 4, КМУ), Президент України (далі - третя особа - 5), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т. 1 а.с. 216), просив:
1.1. визнати незаконними та скасувати всі рішення Конкурсної комісії, прийняті після затвердження Регламенту Конкурсної комісії 25 квітня 2016 року;
1.2. зобов`язати Конкурсну комісію, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утриматися від вчинення будь-яких дій, пов`язаних з організацією та проведенням конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань та заступника Директора Державного бюро розслідувань до моменту формування повного складу Конкурсної комісії, який становить дев`ять членів відповідно то вимог пункту 2.1 Регламенту Конкурсної комісії.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що Конкурсна комісія є суб`єктом владних повноважень, її рішення можуть бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки вони порушують законні права та інтереси позивача з приводу прийняття на публічну службу. Позивач оскаржує прийняте Конкурсною комісією рішення про недопущення його до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід від 05 грудня 2016 року, оскільки воно прийняте неповноважним складом Конкурсної комісії.
2.1. За доводами позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли бути обраними до складу Конкурсної комісії, оскільки не мають вищої юридичної освіти і як наслідок, склад комісії, який складає 9 чоловік, не міг бути сформованим, отже, всі рішення відповідача є протиправними. Крім того, позивач зазначає, що й інші члени Конкурсної комісії також можливо не відповідають вимогам, установленим частиною одинадцятою статті 11 Закону України "Про Державне бюро розслідувань".
3. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, письмових заперечень проти позову не надав.
4. Представник Верховної Ради України надав письмові заперечення проти позову, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Представник Кабінету Міністрів України у судовому засіданні надав письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких уважає позовну заяву ОСОБА_1 необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки склад Конкурсної комісії було сформовано у спосіб, визначений чинним законодавством.
6. Представники третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не надали.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. 25 квітня 2026 року протоколом № 5 на засіданні Конкурсної комісії було затверджено рішення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань, про що на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України розміщено відповідне оголошення.
8. Листом від 07 червня 2016 року ОСОБА_1 направив до Конкурсної комісії усі необхідні документи відповідно до умов, установлених частиною одинадцятою статті 11 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та статтею 57 Закону України "Про запобігання корупції".
9. 15 червня 2016 року на засіданні Конкурсної комісіїбуло прийняте рішення про затвердження списку кандидатів, які подали документи для участі у конкурсі на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань (протокол № 8).
10. Протоколом № 10 від 21 липня 2016 року на засіданні Конкурсної комісії було затверджено рішення про допуск позивача до участі у конкурсі на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань.
11. Позивач за результатами тестування на знання законодавства був включений до списку кандидатів, які набрали необхідний прохідний бал, що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії від 01 листопада 2016 року № 16 та згідно з рішенням Конкурсної комісії від 11 листопада 2016 року був допущений до співбесіди.
12. На засіданні Конкурсної комісії позивач представив свою концепцію діяльності Державного бюро розслідувань та пройшов співбесіду з присутніми на засіданні членами Конкурсної комісії.
13. Протоколом № 30 від 05 грудня 2016 року на засіданні Конкурсної комісії було затверджено перелік кандидатів, які допущені до участі у наступних етапах конкурсу за результатами проведених співбесід із зазначенням посади (посад), на яку (які) претендує кандидат, до списку яких ОСОБА_1 не включено.
14. Протокол № 30 від 05 грудня 2016 року, а також рішення про недопущення до участі у конкурсі позивача оприлюднені не були.
15. З`ясовуючи повноважність складу Конкурсної комісії, суди першої та апеляційної інстанції установили, що ОСОБА_2 є представниками Верховної Ради України у складі Конкурсної комісії.
16. ОСОБА_3 входить до складу Конкурсної комісії за квотою Кабінету Міністрів України.
17. Персональний склад Конкурсної комісії визначений відповідно Постановою Верховної Ради України від 29 березня 2016 року № 1041-VIII та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 червня 2016 року № 496 р.
18. Кандидатура ОСОБА_2 як претендента на входження до складу Конкурсній комісії (разом з іншими двома кандидатами) була рекомендована Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, враховуючи його величезний практичний досвід боротьби з корупцією і організованою злочинністю, необхідну правову (юридичну) підготовку, бездоганну ділову репутацію, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет (протокол засідання Комітету № 40 від 16 лютого 2016 року).
19. Зазначене рішення Комітету було оформлене відповідною Постановою, яка з дотриманням вимог Закону України "Про регламент Верховної Ради України" зареєстрована у Парламенті 16 лютого 2016 року за реєстр. № 4069.
20. 29 березня 2016 року на пленарному засіданні Верховної Ради України 235-ма голосами "За" було прийнято Постанову "Про визначення представників Верховної Ради України у складі комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань".
21. Доказів оскарження прийнятих Верховною Радою України, Президентом України чи Кабінетом Міністрів України актів, якими визначено персональний склад Конкурсної комісії, станом на момент розгляду справи позивачем чи іншими сторонами у справі не надано.
22. Позивачем в ході розгляду цієї адміністративної справи не заявлялися позовні вимоги щодо визнання протиправним Розпорядження Кабінету Міністрів України про визначення персонального складу Конкурсної комісії в особі ОСОБА_3 від 01 червня 2016 року № 496-р або Постанови Верховної Ради України від 29 березня 2016 року № 1041-VIII.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
24. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив того, що при формуванні персонального складу Конкурсної комісії не було порушено чинного законодавства України, отже, відсутні підстави для скасування рішень, прийнятих Комісією з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань.
25. Суди попередніх інстанцій зазначили, що чинним законодавством визначено виключний перелік ознак, відповідно до яких особа не може стати членом Конкурсної комісії. При цьому, суди дійшли висновку, що відсутність, у одного чи декількох з кандидатів, вищої освіти не може бути беззаперечною підставою вважати склад Конкурсної комісії не сформованим.
26. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача вчинити дії не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від тих, які не підлягають задоволенню.
ІV. Касаційне оскарження
27. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції,позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 11 жовтня 2018 року.
28. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
29. Порушення норм матеріального права доводиться позивачем на підставі того, що судами неправильно застосовано статтю 11 Закону України "Про державне бюро розслідувань", якою визначено, що членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, вищу юридичну освіту, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет. Як наслідок, на думку позивача, Конкурсна комісія у неповному складі обрала Голову Конкурсної комісії та Секретаря Конкурсної комісії, що унеможливлює прийняття рішень.
30. За доводами позивача підставами позову було те, що як мінімум у двох членів Конкурсної комісії не було юридичної освіти, а також бездоганної ділової репутації та суспільного авторитету, що не враховано судами попередніх інстанцій.
31. Порушення норм процесуального права доводиться позивачем з огляду на те, що суд апеляційної інстанції 1) не надав оцінку аргументам, які були викладені в тексті апеляційної скарги, 2) не встановив чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги апеляційної скарги, 3) не встановив інші фактичні дані, які мають значення для вирішення адміністративної справи; 4) текст постанови не містить мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених представником позивача в апеляційній скарзі.
32. У зв`язку із зазначеним позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким визнати рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року (згідно з протоколом засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року № 30), нечинним та скасувати.
33. Касаційна скарга позивача містить клопотання про розгляд справи за його участі.
34. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/3451/17 (суддя-доповідач Стрелець Т. Г., судді Білоус О. В., Желтобрюх І.Л.).
35. 25 жовтня 2018 року справа № 826/3451/17 надійшла до Верховного Суду.
36. 07 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник третьої особи - Верховної Ради України - спростовував доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
37. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участі представника Верховної Ради України.
38. 06 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 643/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зізміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
39. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07червня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Уханенка С. А.
40. 18 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду справу № 826/3451/17 призначено до розгляду у судовому засіданні, яке відбудеться 01 грудня 2020 року о 14:30 год.
41. 01 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду оголошено перерву в судовому засіданні до 12 січня 2021 року, 14 год 30 хв.
42. 29 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшли пояснення представника Кабінету Міністрів України на касаційну скаргу, в яких представник третьої особи наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про встановлення виключного переліку ознак, відповідно до яких особа не може стати членом Конкурсної комісії. За доводами представника третьої особи, відсутність вищої юридичної освіти у членів Конкурсної комісії не є підставою вважати її склад не сформованим, оскільки її членів було призначено Постановою Верховної Ради України та Розпорядженням Кабінету Міністрів України, які позивачем не оскаржувалися.
43. Крім того, представник третьої особи зазначає про відсутність порушеного права позивача та обраного способу захисту. На думку третьої особи, наслідки розгляду цієї справи жодним чином не вплинуть на імперативний обов`язок органів державної влади, а результат розгляду справи не матиме наслідком вплив на юридичні наслідки, що сприятимуть відновленню порушеного права позивача.
44. У зв`язку із зазначеним представник Кабінету Міністрів України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
45. Пояснення на касаційну скаргу містять клопотання третьої особи розглядати справу за участі особи, яка діє від імені Кабінету Міністрів України.
46. 12 січня 2021 року позивач в судовому засіданні надав додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року (згідно з протоколом засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року № 30); 2) визнати протиправним та скасувати всі рішення Конкурсної комісії, прийняті після затвердження Регламенту Конкурсної комісії 25 квітня 2016 року.
V. Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
47. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
48. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
49. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.