ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 2а-9821/11/2670
адміністративне провадження № К/9901/6179/19
№К/9901/4255/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Апарату Ради національної безпеки і оборони України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 (головуючий суддя - В.В. Аверкова)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 (головуючий суддя - О.Є. Пилипенко, судді - О.М. Кузьмишина, А.Г. Степанюк)
у справі № 2а-9821/11/2670
за позовом ОСОБА_1
до Апарату Ради національної безпеки і оборони України,
Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання незаконними дій, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2011 № 51/2011 "Про реалізацію положення Указу Президента України від 05.04.2011 № 353/2011";
- визнати незаконними дії службових осіб Апарату Ради національної безпеки і оборони України щодо попередження позивача про наступне вивільнення від 13.04.2011;
- визнати незаконними дії службових осіб Апарату Ради національної безпеки і оборони України щодо штатної розстановки працівників;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2011 № 389/2011-к в частині звільнення позивача з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників;
- поновити ОСОБА_2 на роботі;
- зобов`язати Апарат Ради національної безпеки і оборони України здійснити позивачу виплату за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував про протиправність спірного розпорядження, оскільки такий прийнято з перевищенням наданих Секретарю Ради національної безпеки і оборони України повноважень та з порушенням процедури звільнення позивача з посади.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2011 № 389/2011-к в частині звільнення ОСОБА_2 з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників. Поновлено ОСОБА_2 на рівнозначній посаді, з якої його звільнено - Державного експерта у Відділі проблем національної безпеки у соціальній та гуманітарній сферах Управління соціальної безпеки Департаменту з питань економічної, соціальної та екологічної безпеки. Стягнути з Апарату Ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення до дня поновлення на роботі. Відповідно до вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та виплати середнього заробітку за 1 місяць допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
5. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано всі передбачені чинним законодавством України норми, які регулюють порядок проведення скорочення працівників, а тому звільнення позивача є неправомірним.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 змінено, абзац 4 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Апарату ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 800 428, 80 грн.". В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 - залишено без змін.
7. Суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови виходив з того, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі було вирішено питання щодо стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте не зазначено розмір такого заробітку, що є порушенням норм матеріального права.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги позивача
8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити, виклавши абзац 4 в наступній редакції: "Стягнути з Апарату ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2011 по 26.07.2018 у розмірі 1 268 237, 19 грн.
9. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги статей 72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: частину третю статті 51 Закону України "Про державну службу" та пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
Позиція відповідача
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач скаргу не визнає, вважає її зміст та вимоги необґрунтованими.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги відповідача
11. Відповідач, вважаючи рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог незаконними та необґрунтованими, просить їх скасувати повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що наявність довідки у довільній формі при здійсненні порівняльного аналізу продуктивності та кваліфікації та обов`язок роботодавця її складати законодавством не передбачені, а тому посилання судів на відсутність такої є безпідставним. Зазначає, що судами при розгляді справи не належним чином досліджені наявні у справі докази стосовно здійснення роботодавцем порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації працівників, які залишились на роботі та тих, які підлягали звільненню.
Позиція позивача
13. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги відповідача не погоджується, просить скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційних скарг
14. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
15. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
16. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. ОСОБА_1 обіймав посаду державного експерта відділу проблем національної безпеки у соціальній та гуманітарній сфері управління фінансової безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
18. Станом на 05.04.2011 гранична чисельність працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України становила 210 штатних одиниць.
затверджено граничну чисельність працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України у кількості 90 штатних одиниць (пункт 1);
визначено структуру Апарату Ради національної безпеки і оборони України (пункт 2);
доручено Секретареві Ради національної безпеки і оборони України вжити в установленому порядку заходів щодо приведення штатного розпису Апарату Ради національної безпеки і оборони України у відповідність із цим Указом;
забезпечити здійснення в установленому порядку заходів, пов`язаних зі скороченням чисельності працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України, в тому числі попередження в установленому порядку працівників про наступне звільнення, забезпечення при їх звільненні безумовного виконання вимог законодавства України про державну службу, про працю (пункт 4).
20. Листом від 06.04.2011 № 12/17-557-12-8 Секретар Ради національної безпеки і оборони України повідомив Профспілковий комітет Апарату Ради національної безпеки і оборони України про підготовку відповідного розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, яким буде передбачено проведення заходів щодо введення нової структури, приведення штатного розпису Апарату Ради національної безпеки і оборони України у відповідність із цим Указом, а також попередження усіх працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посад та ліквідацією структурних підрозділів, що відсутні у затвердженій структурі. Також поінформовано, що станом на 05.04.2011 в Апараті Ради національної безпеки і оборони України працює 187 осіб, з яких скороченню підлягатимуть майже сто осіб, строк проведення звільнення не раніше двох місяців після попередження відповідно до чинного трудового законодавства. Профспілковому комітету Апарату Ради національної безпеки і оборони України запропоновано провести консультації щодо реалізації Апаратом Ради національної безпеки і оборони України заходів з цих питань та пом`якшення несприятливих наслідків майбутнього вивільнення працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
21. Розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 08.04.2011 № 37/2011 "Про виконання Указу Президента України від 05.04.2011 № 353/2011" затверджено організаційну структуру та чисельність підрозділів Апарату Ради національної безпеки і оборони України, визначених структурою, затвердженою Указом Президента України від 05.04.2011 № 353/2011; доручено Відділу кадрів спільно із керівниками самостійних структурних підрозділів Апарату Ради відповідно до вимог законодавства України про державну службу та про працю попередити працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посад та ліквідацією структурних підрозділів, що відсутні у затвердженій структурі; доручено Відділу кадрів, Службі Секретаря Ради національної безпеки і оборони України провести відповідні консультації із профспілковим комітетом; доручено Фінансово-економічному управлінню з урахуванням пропозицій Служби Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, контрольного управління, відділу кадрів розробити та до 12.04.2011 подати на затвердження проект розпорядження щодо приведення штатного розпису Апарату Ради національної безпеки і оборони України у відповідність із названим Указом.
22. 13.04.2011 ОСОБА_1 попереджено про можливе звільнення з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
23. Розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2011 № 51/2011 "Про реалізацію положень Указу Президента України від 05.04.2011 № 353/2011" на виконання Указу Президента України від 05.04.2011 "Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" внесено зміни до організаційної структури та чисельності підрозділів Апарату Ради національної безпеки і оборони України, затвердивши її у новій редакції (додаток № 1) (пункт 1).
24. Відповідно до протоколів засідання робочої групи з питань вивільнення працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України, що підлягають скороченню, та штатної розстановки тих працівників, які залишаються (від 17.05.2011, від 18.05.2011 та від 25.05.2011) робочою групою підготовлено список кандидатур на зайняття посад керівників самостійних структурних підрозділів в Апараті Ради національної безпеки і оборони України, сформовано та підтримано остаточний список працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України, які мають переважне право на залишенні на роботі, який передано на погодження Секретарю Ради національної безпеки і оборони України; підготовлено та подано до Профспілкового комітету Апарату Ради національної безпеки і оборони України подання про надання згоди на звільнення тих працівників, які є членами Профспілкової організації Апарату Ради національної безпеки і оборони України, однак підлягають звільненню.
25. Заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (керівником робочої групи) на ім`я Голови профспілкового комітету Апарату Ради національної безпеки і оборони України підготовлено подання щодо звільнення працівників з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, до якого увійшов і ОСОБА_1 .
26. Відповідно до Протоколу № 16 засідання профспілкового комітету Апарату Ради національної безпеки і оборони України від 06.06.2011 останнім надано згоду на звільнення, серед інших, ОСОБА_1 .
27. Розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2011 № 389/2011-к "Про надання відпустки ОСОБА_1 з наступним звільненням" відповідно до статті 3 Закону України "Про відпустки" надано ОСОБА_1, державному експертові відділу проблем національної безпеки у соціальній та гуманітарній сферах управління соціальної безпеки департаменту з питань економічної, соціальної та екологічної безпеки, з 14.06.2011 до 26.06.2011 (13 календарних днів) частину основної відпустки з наступним звільненням останнім днем відпустки з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України у зв`язку із змінами в організації праці та скороченням чисельності працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України, пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; виплачено ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України.
28. 26.06.2011 ОСОБА_1 звільнено з роботи в Апараті РНБОУ на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2011 № 389/2011-к.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Статтею 43 Конституції України закріплене право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
31. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
33. За змістом частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
34. Положеннями статті 42 Кодексу законів про працю України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
35. Відповідно до статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.