ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/506/16
адміністративне провадження № К/9901/31520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2016 року (головуючий суддя Іщук І.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (головуюча суддя Глущенко Я.Б., судді Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства фірми "Фундамент"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство фірма "Фундамент" (надалі також - Позивач, ПрАТ фірма "Фундамент") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - Відповідач, скаржник) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року №0002852205.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що Відповідачем не було досліджено належним чином факт реальності здійснення господарських операцій Позивача з його контрагентами. Стверджував, що на виконання господарських зобов`язань та підтвердження здійснення господарських операцій Позивачем оформлено усі первинні документи, укладення правочинів спрямовано на реальне настання правових наслідків, а операції з контрагентами мають економічний сенс та ділову мету.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з реальності господарських операцій Позивача з контрагентами, які відбулись між правосуб`єктними платниками податків в межах господарської діяльності Позивача та підтверджені належними первинними документами.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПрАТ фірми "Фундамент" з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов`язань з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Новожилбуд", ТОВ "Термо-1", ТОВ "Пилон" за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року та ОСОБА_1 за період з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року.
Перевіркою встановлено порушення: пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.2, пункту 201.4, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 634671,00 грн, в тому числі за лютий 2015 року - 377264,00 грн, та березень 2015 року - 257407,00 грн.
За результатами перевірки складено акт від 20 липня 2015 року №872/26-53-22-05-21/01416332 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року №0002852205, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 952007,00 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 634671,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 317336,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 23 жовтня 2015 року №16059/10/26-15-10-05-35, яким податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року №0002852205 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
За результатами повторного адміністративного оскарження Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 17 грудня 2015 року №26920/6/99-99-10-01-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року №0002852205 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач стверджує про нереальність господарських операцій Позивача з контрагентами ТОВ "Термо-1", ТОВ "Пилон" та ТОВ "Новожилбуд" оскільки за даними Єдиного реєстру податкових накладних ці контрагенти поряд з виконанням будівельних робіт за укладеними з Позивачем договорами субпідряду проводили роботи на інших об`єктах будівництва, що дає підстави для висновку про недостатність необхідних трудових ресурсів для виконання робіт по задекларованих операціях Позивача. Оскільки контрагентами Позивача не подавалась фінансова звітність до податкового органу, Відповідач стверджує про відсутність основних засобів у контрагентів ТОВ "Термо-1" та ТОВ "Пилон", що унеможливлює виконання робіт, що були предметом укладених договорів субпідряду. Також зазначає про подання Позивачем разом зі скаргою документів по операціях із вказаними контрагентами з дефектами в оформленні як-от: відсутність печатки заявленого банку зразка на платіжному дорученні, відсутність відбитку печатки ТОВ "Пилон" на додатковій угоді до договору субпідряду, подання протоколів взаємозаліку: форм КБ-3 та КБ-2 не за встановленим зразком, акт прийому-передачі проектної документації скріплений печаткою лише ТОВ "Пилон". В сукупності наведені обставини вважає достатніми для висновку про нереальність операцій Позивача з контрагентами ТОВ "Термо-1", ТОВ "Пилон" та ТОВ "Новожилбуд".
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій належним чином досліджено та повністю встановлено обставини господарських операцій Позивача з контрагентами-субпідрядниками ТОВ "Термо-1", ТОВ "Пилон" та ТОВ "Новожилбуд". Вважає доводи податкового органу щодо неподання документів по господарських операціях необґрунтованими, оскільки разом із запереченнями на акт перевірки, а в подальшому зі скаргами на спірне податкове повідомлення-рішення, Позивачем було подано відповідні акт прийому-передачі проектної документації ТОВ "Пилон" разом з проектною документацією щодо виконання комплексу субпідрядних робіт по об`єкту будівництва. Крім того, оформленням податкової накладної на підставі перерахованого авансового платежу (по першій події) пояснює відсутність актів приймання виконаних робіт (КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, вказаних Відповідачем, водночас зазначаючи про формальний підхід Відповідача до дослідження відповідних операцій. Також стверджує про безпідставність висновків податкового органу щодо недостатності трудових ресурсів у контрагентів враховуючи кількість працюючих та залучення до виконання певних робіт інших субпідрядних організацій; як і доводів про відсутність основних засобів, що спростовується поданими суду з доказами подання контролюючому органу фінансових звітів ТОВ "Термо-1" та ТОВ "Пилон", які належним чином підтверджують достатність основних фондів та матеріалів (запасів) для виконання підрядних робіт.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Як визначено підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Наведені вище законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з незаконності оскарженого індивідуального акта, оскільки визнав, що надані Позивачем первинні документи розкривають зміст господарських операцій з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ фірма "Фундамент" зареєстровано в Головному управлінні юстиції у м. Києві, перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському ГУ ДФС у м. Києві та зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є будівництво житлових та нежитлових будівель.
Між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будівників "Житлоінвестбуд-УКБ" (замовник) та ПрАТ фірма "Фундамент" (генпідрядник) укладено підрядний договір від 18 січня 2012 року №4/967/2 на виконання робіт по будівництву будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1.
За умовами цього договору генпідрядник зобов`язується виконати роботи по будівництву будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом по вищевказаній адресі, а замовник зобов`язується надати генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчений будівництвом об`єкт та оплатити вартість будівельно-монтажних робіт генпідряднику.
Суди встановили, що Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" 30 липня 2013 року було погоджено залучення ТОВ "Термо-1", ТОВ "Новожилбуд" та ТОВ "Пилон" як субпідрядні організації для виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті "будівництво будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом на АДРЕСА_1".
У подальшому між ТОВ "Термо-1" (субпідрядник) та ПрАТ фірма "Фундамент" (генпідрядник) було укладено договір субпідряду від 11 листопада 2014 року №11/11/14, за умовами якого субпідрядник зобов`язується своїми або залученими засобами на свій ризик із матеріалів генпідрядника виконати комплекс робіт по улаштуванню внутрішньомайданчикових мереж, а саме: зовнішні водопровідні мережі, зовнішні мережі дощової каналізації, побутової каналізації, підключення комплексу будівель до теплових мереж на об`єкті будівництва: "будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями на АДРЕСА_1".
На підтвердження виконання цього договору Позивачем надано суду: договірну ціну, локальні кошториси; оборотну відомість за лютий 2015 - березень 2015, платіжні доручення, що підтверджують факт здійснення розрахунки між сторонами; податкові накладні та витяги із Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджують відображення господарських операцій у податковому обліку; довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти надання послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.