ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4996/16
адміністративне провадження № К/9901/30916/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (головуючий суддя: Присяжнюк О.В., судді: Бартош Н.С., Русанова В.Б.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі також - Відповідач, скаржник), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 30 червня 2016 року №0001801304.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначала, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а тому підлягає скасуванню. Стверджувала про відсутність відомостей у акті перевірки щодо перевищення граничного розміру саме від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нормами Податкового кодексу України. Також зазначала, що положення статті 183 Податкового кодексу України не передбачають автоматичне набуття статусу платника податку на додану вартість за наслідком встановлення порушення вимог щодо реєстрації платником податку на додану вартість окрім як за поданою заявою платника.
Посилаючись на внесені з 1 січня 2015 року зміни до статті 181 Податкового кодексу України згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VІII стверджувала про виникнення обов`язку реєстрації платником податку на додану вартість у осіб з обсягом оподатковуваних операцій станом на 1 січня 2015 року понад 1 млн грн. Враховуючи не досягнення такого показника за операціями, що були предметом перевірки контролюючого органу, вказувала на безпідставність висновків Відповідача та необґрунтованість спірного акта індивідуальної дії.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд першої інстанцій виходив з обґрунтованості висновків податкового органу за наслідком перевірки про встановлення перевищення за період з 1 січня 2014 року по 30 листопада 2014 року обсягу виручки Позивача від реалізації товарів у розмірі 300000,00 грн за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, що згідно з пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України зумовлює обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та прийнято нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001801304 від 30 червня 2016 року, винесене Східною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неперевищення Позивачем встановленого ліміту суми отриманого доходу від операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у розмірі 1000000,00 грн з огляду на внесення Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, змін до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України. Оскільки у ході перевірки факт перевищення доходу встановлено станом на 30 листопада 2014 року, обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість з грудня 2014 року у відповідності до вимог пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України з урахуванням змін з 3 серпня 2014 року, у Позивача не виник.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ФОП ОСОБА_1 у період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року перебувала на загальній системі оподаткування та здійснювала надання послуг мобільного харчування.
На підставі наказу від 13 квітня 2016 року №240, направлення від 25 квітня 2016 року №169, згідно з пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, статті 13 та абзацу 6 пункту 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 5 грудня 2011року по 31 грудня 2015 року.
За результатами перевірки складений акт від 25 травня 2016 року №2433/20-38-13-04-09/ НОМЕР_1, за висновками якого встановлені порушення, з-поміж іншого: пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, пункту 183.2, пункту 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 93768,60 грн; пункту 203.1, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме ненадання податкової декларацій з податку на додану вартість за грудень 2014 року по строку 20 січня 2015 року, за січень 2015 року по строку 20 лютого 2015 року, за лютий 2015 року по строку 20 березня 2015 року, за березень 2015 року по строку 20 квітня 2015 року, за лютий 2012 року по строку 20 березня 2012 року, за березень 2012 року по строку 20 квітня 2012, року за квітень 2015 року по строку 20 травня 2015 року, за травень 2015 року по строку 20 червня 2015 року, за червень 2015 року по строку 20 липень 2015 року, за липень 2015 року по строку 20 серпня 2015 року, за серпень 2015 року по строку 20 вересня 2015 року, за вересень 2015 року по строку 20 жовтня 2015 року, за жовтень 2015 року по строку 20 листопада 2015 року, за листопад 2015 року по строку 20 грудня 2015 року, за грудень 2015 року по строку 20 січня 2016 року.
Встановлення порушень у цій частині базувались на висновках контролюючого органу про те, що у період з 1 січня 2014 року по 30 листопада 2014 року обсяг виручки від реалізації товарів Позивача склав 329812,30 грн, у зв`язку з чим, на думку Відповідача, Позивач перевищила граничну суму доходу за останні 12 календарних місяців у розмірі 300000,00 грн, тому підлягала обов`язковій реєстрації як платник податку на додану вартість.
На підставі цих висновків Відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року №0001801304, яким за порушення пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, пункту 183.2, пункту 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 117210,75 грн, з яких 93768,60 грн - за основним платежем та 23442,15 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач стверджує, що станом на 30 листопада 2014 року обсяг виручки Позивача від реалізації товарів склав 329812,30 грн, чим встановлено перевищення граничної суми доходу, визначеної пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України та зумовлює обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість до 10 грудня 2014 року.
Акцентує на неправильному застосуванні апеляційним судом норми пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у редакції на 1 січня 2015 року, яка на момент виникнення спірних правовідносин не набрала чинності.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими та законними. Зазначає про те, що Позивачем не було допущено перевищення обсягу доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у листопаді 2014 року, оскільки з 3 серпня 2014 року набрали чинності зміни до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, згідно з якими сума перевищення складає 1000000 грн. Враховуючи внесені зміни стверджує про відсутність обов`язку реєстрації платником податку на додану вартість та сплати податку з грудня 2014 року.
Також зазначає, що в період, щодо якого здійснювалась перевірка, спірні правовідносини щодо подання звітності по податку на додану вартість було врегульовано Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року №966, яким не передбачено можливості подання звітності особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, та, як наслідок, застосування штрафних санкцій. Вказане залишено судом першої інстанції поза увагою, водночас суд апеляційної інстанції законно та обґрунтовано застосував наведені норми.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість, врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), що підлягає застосуванню у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
У касаційні скарзі скаржник наполягає, оскільки сума від здійснення операцій Позивача з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) ФОП, у період з 1 січня 2014 року по 30 листопада 2014 року сукупно перевищила 300000 грн та склала 329812,30 грн, Позивач повинна була, але не подала до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, внаслідок чого з 11 грудня 2014 року Позивач несе обов`язок нарахування та сплати цього податку, подання відповідної звітності на рівні зареєстрованої особи.
Отже, спірні правовідносини виникли з приводу реєстрації Позивача платником податку на додану вартість відповідно до умов, визначених у пункті 181.1 статті 181 ПК України, до 10 грудня 2014 року.
Згідно з пунктом 181.1 статті 181 ПК України (у редакції станом на 30 листопада 2014 року) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
За правилом, яке міститься у пунктах 183.1, 183.2 статті 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.